50-річний Анатолій Койло з села Вельбівка Гадяцького району на Полтавщині не знає, кому продати десяток чорних африканських страусів. Шістьом самцям і чотирьом самкам по 3 роки.
— Купив їх у травні 2006-го в Нечаївці на Черкащині. Заплатив по 150 доларів за кожного. Планував розводити на продаж молодняк у Росію. Після півтора року вони по 1200 доларів коштують, але й за таку ціну продавати невигідно. За границею за племінну самку дають шість тисяч євро, — розповідає Анатолій Миколайович. Він працює головним інженером районного управління сільського господарства. — Кілька пташенят пропали ще зовсім малими, бо в перші два тижні не їли — не запустилися шлуночки. До зими стали із метр зросту. Навесні взнавав, чи можна їх повезти в Росію. Але митниця не пропускала.
Для птахів Койло звів загорожу 2 м заввишки.
— У загін не заходьте, бо вони агресивні зараз, шукають собі пари, — попереджає. Страуси розправляють крила, показують голі боки. — І фотоапаратом не блискайте, бо все, що блищить, їх притягує — усе хватають. До мене якось міліція прийшла. "Дай сфотографувати!" — просять. А в них на формі багато блискучого: шнурки, полосочки, написи. Так ледве ноги унесли, не до фото було.
Каже, птиця витривала, наші морозні зими їй не страшні.
— Тільки на слизькому тримаються погано. Узимку спочатку пішов сніг, потім дощ, а тоді різко понизилася температура. Получився каток, і троє поламали ноги. Прийшлося дорізати. Пропонував м"ясо в ресторан у Гадячі, але там відмовилися. Кажуть: потрібне постійне постачання. А страусятина ж добра. Зі 120-кілограмового страуса десь 30 кіло м"яса виходить. На смак воно схоже на молоду телятину, тільки пісне. Багато місця займає шлунок. Великі легені, серце — як у свині. Зате на ногах самі м"язи. Спереду в них ніби м"ясний щит. Одного страуса били, то не змогли грудину пробити, тільки по боках рани зосталися. То я його пожалів, вилікував. Тепер він за мною ганяється, б"ється.
На смак м"ясо страуса схоже на молоду телятину, тільки пісне
Кидає страусам оберемок посіченої трави. Самки нахиляються їсти. Великий самець із пишним чорним пір"ям проганяє їх. Анатолій Койло постійно оглядається.
— Я як льотчик: повинен бачити, що ззаду, бо можуть ударити. Треба ще встигнути відбігти. В Асканії он страус робочих побив, одному руку зламав, а другий у реанімацію попав. Я як щось ремонтую в загоні, то помічник спеціально птицю відганяє, бо хватнуть усе, навіть пасатижі. А бігають як граціозно! Буває, сусіди приходять подивитися, то кидають у них каміння, щоби пробігли цілим загоном.
Птахів Анатолій Койло годує люцерною, меленим зерном, травою, вівсом, макухою.
— Мої ще не неслися, але саме час уже. Самка може знести від 40 до 120 яєць. Але висиджує їх самець протягом 44 днів. Батько сам визначається, скільки яєць у гнізді лишити, 10 чи 12. Як з яйця вилупляться — на їжаків схожі, по двору не доженеш.
13 
1
Коментарі