"2008 року син звільнився з роботи і поїхав на заробітки в Іспанію, — пише Катерина Сергіївна з Одещини. — Через два роки повернувся в Україну. В інтернеті познайомився з Олесею. Вона з Полтави. Допоміг їй оформити документи. Побралися. Після весілля забрав її до Мадрида. Знайшов для Олесі роботу, допомагав грошима. Вона за півроку зустріла іншого чоловіка. Віктора покинула, вийшла заміж за іспанця. Син із втратою змиритися не міг. Перестав довіряти жінкам. Йому 38 років. Ні з ким не зустрічається, хоча подобається багатьом".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Дістає з конверта фото Віктора. Він рудий, у кепці із зіркою. У лівому вусі носить сережку.
— Син обзаведеться сім'єю 2019 року. Восени познайомиться з українкою. Вона розлучена, має дитину від першого шлюбу. Розписуватися не поспішатимуть. Житимуть разом. Поберуться, щойно кохана завагітніє. В Україну навідуватимуться щороку. Матимете онука.
"У школі я була закохана в одного хлопця, — пише вінничанка Наталія, 28 років. — Коли він одружився і виставив у соцмережі фотографії з весілля, я плакала — бо розуміла, що він ніколи не стане моїм. Але через два роки дружина пішла від нього з 10-місячною дитиною. Павло почав гуляти. Ми випадково зустрілися на весіллі моєї подруги. Того дня переспали. Стали бачитися по кілька разів на місяць. Хоча не зустрічаємося. Просто проводимо разом вечори. Я знаю, що в нього є ще одна жінка. Хочу нормальних стосунків. Але мирюся з тим, що маю, бо сильно його люблю".
Надсилає фото з високим брюнетом у малиновій сорочці. Наталія в тигристій туніці й чорних лосинах. На голові має сонцезахисні окуляри. Біоенергетик запалює свічку, рукою сканує фото пари.
— Довго так не протягнете, бо ревнощі візьмуть гору. Ваше бажання бути поруч із чоловіком своєї мрії затьмарює реальність. Павло не той, яким ви його уявляєте. На ваші умови нізащо не піде. Стосунками з однією жінкою він не насититься. Шукатиме романи на стороні. Не марнуйте свій час. На роботі з вами бажає познайомитися чоловік на кілька років молодший. Дайте йому шанс завоювати ваше серце. До 30 років вийдете заміж і завагітнієте.
"Старша донька сидить у тюрмі, молодша — у психлікарні, — пише 58-річна Оксана Леонідівна з Одещини. — Марина працювала бухгалтером на фірмі, яка займалася незаконними оборудками. Комерційний директор встиг утекти за кордон, а дочку затримали і судили за те, чого вона не робила. Чоловік її покинув, внучку я забрала до себе. Молодша теж має невдалий досвід сімейного життя. Чоловік випивав і часто її бив. Тепер Олену мучать нестерпні головні болі. Стала нервовою, не може контролювати себе. Переслідують думки про самогубство".
— Марина вийде на свободу навесні наступного року. Поїде на роботу за кордон. Онуку залишить на вас. Звідти повернеться в парі. Новий зять вам буде до душі. Олені доведеться ще побути в спецзакладі. Нервові розлади є наслідком сімейного насильства. За умови правильного лікування від недуги за кілька років не залишиться й сліду.
"Недавно довідалася, що маю шестеро сестер по батьковій лінії, — розповідає в листі харків'янка Інна, 24 роки. — Тато покинув нас із мамою, коли мені був місяць. Про його існування я довгий час не знала. Жила з вітчимом. Коли він втопився, мама розповіла про біологічного батька. Знайшла його за кілька днів в інтернеті. Написала листа. Він відповів, що хоче познайомитися. Приїхав на кілька днів до Харкова. Ми багато розмовляли. Я помітила, що дуже схожа на нього і зовні, і характером. Виявилося, батько ще тричі одружувався. Крім мене, має шестеро доньок. Поставила собі за мету всіх розшукати. І мені це вдалося менш ніж за півроку. Найбільше хотіла знайти сестру з Єкатеринбурга. Наташа — моя копія, тільки на чотири роки молодша. Вона не проти зустрітися, але боїться їхати в Україну. А мене мама не відпускає в Росію. Сестра заочно познайомила мене зі своїм зведеним братом Романом. Він пише щодня. Каже, що має до мене почуття".
— Чекайте на приїзд Романа влітку. Має щодо вас серйозні наміри. Ви не зважитеся покинути маму й переїхати жити до нього. Його настирливість навіть трохи лякатиме. До кінця року освідчиться. Якщо готові розділити з ним свою долю, переїде жити в Україну. Із сестрами по батькові матимете дружні стосунки. Однак мама не буде від цього в захваті. Ревниво ставиться до вашого спілкування з татом. Вважає, що він не гідний вашої уваги. Ображається на його вчинок. Пробачити навряд чи зможе.
6 
35413
Коментарі