12 січня річницю весілля відзначили 19-річна Зоряна та 20-річний Ігор Лучки зі Старого Самбора на Львівщині. Напередодні святкували перший день народження доньки Марії.
— Коли згадую про ту авантюру, то аж мурашки по тілу. Напевне, нині на таке не погодився б. Нащо було ту гульню робити? Стільки клопоту, переживань, а родина про нас досі язиками плеще, — розказує Ігор.
— Майже ніде з хати тепер не виходжу. Весь час дома сиджу, дитину бавлю. Старий Самбір — як село, всі одне одного знають. Судять, що з животом до церкви йшла, а весілля гуляла вже без нього, — говорить Зоряна.
Зоряна та Ігор зустрічалися півроку.
— Я навчалася у Львівському технікумі менеджменту, а Ігор працював барменом у кафе. Туди ми з дівчатами прийшли у травні святкувати початок канікул. Ігор на мене раз зиркнув, другий. Зрозуміла, що сподобалася йому. Почала й собі бісики пускати. Узяв мій телефон.
Наступного дня зустрілися, погуляли по Львову. Запросила його до себе в гуртожиток на чай. Через місяць поняла, що вагітна. Коли сказала Ігорю, він пропав на тиждень. Навіть про аборт думала. Аж тут він з букетом лілій заявився. І предложив: мала, давай будем тепер одна сім'я. Погодилася, але боялася батькам говорити. Всьо в них має бути по порядку: спочатку весілля, а через рік дитина. А в нас так не вийшло.
Батькам про вагітність сказала, коли була на сьомому місяці.
— У листопаді з батьками поїхали до Зоряни свататися, — каже Ігор. — Там родичам в усьому і зізналися. Мами спочатку розплакалися. А тати заспокоїли: від прибутку ж голова не болить. Файно собі випили і стали домовлятися про дату весілля. Ми з малою взагалі не хотіли гулянки. Але мами заперечили: як то родину не закликати? Склали список, вийшло 200 гостей. Замовили їдальню в училищі.
До весілля готувалися два місяці. Вінчання призначили на 5 січня. Розпис у загсі і гуляння — на 12. Народжувати Зоряна мала 26.
— Я так утомилася, що вночі відійшли води, — продовжує Зоряна. — Поїхала в лікарню. За дві години народила дівчинку. О десятій ранку в суботу за мною приїхав брат. Привіз плаття, забрав у перукарню на зачіску, бо на 12 мала бути в загсі.
— Як розписалися, лишалася ще година до забави. Гостям сказали, що їдемо фотографуватися. А самі бігом у роддом, дитині груди давати. Так жодної фотки з весілля і не маємо. Фотографа не замовляли. Зорянка була замучена, кожних дві години зціджувалася. Я молоко возив дитині, — каже Ігор. — Не всі гості знали, що робиться. Далека родина навіть не здогадувалася, що моя жінка вагітною була. Думали, може, слаба, що так зле виглядає.
Свято тривало до першої ночі. Після гуляння наречена в весільній сукні поїхала до дитини.
Ігор з грошима, квітами та подарунками повернувся додому. Всього зібрали 25 тис. грн та $100.
1 
1
Коментарі