Уранці 16 квітня у Києві на вул. Старовокзальній до маршрутки №13 заходять дві жінки років 60. На базар біля метро Контрактова площа везуть зелену цибулю, часник, квашені огірки і закрутки.
— Ви хоч ціну не піднімали? — питає одна з торговок у водія.
— 2 гривни пока, — відповідає той. — А если дорого — надо было на трамвай идти.
Жінки розстібають куртки. Із барсеток на поясі витягують по 2 грн. Сідають зразу за водієм. Торби ставлять собі під ноги.
— Раньше в Київ їздила маршруткою, — худіша перев'язує хустку на голові. — Був проїзд 20 гривень, а це вчора підняли на "п'ятьорку". Який же це дурак буде півсотні в день водітєлю отдавать? Лучше вже в електричці потрястися. Хоч довше їхать, зато ж безплатно.
— Зараз на всьому треба економить, бо время страшне. У неділю пішла на базар сахар куплять, бо на проводи треба горілки наварить. Раньше мішок стоїв 350 гривень, а січас — 420. Але ж треба, то мусіла купить.
Біля ринку Привокзальний у Вінниці до тролейбуса заходить жінка у яскравому фіолетовому пальті.
— Оце їду і плююся, — говорить людям. — Цибулю в доларах продають. Скільки живу, такого не бачила. Ми ніби Америка.
Більшість пасажирів кажуть, що не святкуватимуть Великдень. Лише пофарбують яйця і спечуть паски.
— Цілий рік відкладав на мотокосу. Приїхав у магазин купувати, а вона подорожчала на тищу гривень, — розказує 69-річний Федір Бойко. — Кажу бабі, позич тищу, а вона мені дулю тицьнула під носа. Тепер три місяці пива не питиму, збиратиму гроші.
— Оль, буде в тебе салат без кальмарів. Не вистачило грошей на такий делікатес, — на автобусній зупинці у Полтаві чоловік років 40 показує жінці на пакет із продуктами. — Місяць тому були по 35 гривень кілограм, а тепер вже до півсотні просять. Я покрутився-покрутився і взяв крабових паличок, вони вдвічі дешевші.
Жінка нервово перемацує продукти, хитає головою.
— Ваня, ну які крабові палички? Вони ж як тирса. Кальмари ж сочні. Скільки з нас іще будуть іздіватися з цими цінами? Он сусідка наша баба Галя раніше хоч раз у місяць брала шматок сиру та ковбаси. А це тільки на яйцях сидить.
Навпроти зупинки продуктовий ринок. Четверо продавщиць курять на порозі м'ясного магазину.
— М'ясо брати напрочь перестали. Учора бабулька заходе, пита, чи соєвого гуляша не продаєм. Їй-богу, смішна, коли це ми соєю займалися, — нервово каже одна.
— Дєвочкі, то все Путін гандон, — говорить водій жовтого "Москвича". — Як тіки цей ублюдок вліз в Україну — началися з цінами проблеми. Долар як на батуті пригає.
— Лучше ідіть у церкву Богу молитися. Як зглянеться, то якими б ціни не були, а хліба насущного пошле, — заходять на ринок дві літні жінки з релігійними буклетами. — А як нє, то хоч книжечку у нас купіть. Там усі молитви зібрані.
— Усі економлять, то й ми будемо. З книжок начнемо, — майже хором відказують продавщиці, розходяться за прилавки.
Коментарі