— Ми нарахували понад 200 тисяч грузинів. Найбільше жили в Донецькій і Луганській областях. Там оселилися переважно біженці з Абхазії та Південної Осетії. На початку 1990-х вони тікали від збройного конфлікту, який підживлювала Росія. Наш спільний окупант їх наздогнав і в Україні. Більшість повернулись у Грузію. Це люди, в яких нічого нема. Вони 20 років будували життя і знову опинилися на вулиці, — говорить Бесік Шамугія, 46 років. Він — лікар-гастроентеролог, працює у військово-медичній академії. Президент Асоціації грузинів України "Іберіелі".
Чому грузини обирають Україну?
— Бо тут комфортно. Грузини не почуваються в Україні другим сортом. Багато хто працює на хороших посадах — педагоги, лікарі, народні депутати. Кожен грузин вважає, що він повинен жити вдома. Але не завжди так виходить.
Чому ви переїхали?
— Я служив в армії в Лютежі Вишгородського району на Київщині, це було 1987-го. У 1990-х у Грузії тривала громадянська війна. Я жив у місті Зугдіді. Не було води. Світло давали за графіком, по дві години. У кого були родичі в Україні — приїхали сюди. Чимало грузинів перебралися в Росію.
Зараз менше їдуть в Україну через мовний бар'єр. Сучасна грузинська молодь не знає російської. Говорять англійською і грузинською.
Чим діаспора займається в Україні?
— Грузинська діаспора тут починалася з дітей. Постало питання, як навчати їх рідної мови. 20 років тому в жовтні відкрили першу недільну школу на вулиці Шота Руставелі в Києві.
До 20-річчя діаспори у травні провели триденний фестиваль грузинської культури. Були виставки, гала-концерт. На Андріївському узвозі організували свято "Тбілісоба". Буде 12-й фестиваль грузинського кіно, що проходить у семи містах України.
До наших культурно-освітніх центрів приїжджають із різних областей. Привозимо викладачів із Грузії. На піврічних курсах грузинської мови навчаються й українці.
2010 року відкрили всеукраїнську громадську організацію "Георгія", яка надає юридичний захист.
Які проблеми виникають?
— Було кілька випадків, коли грузини отримували тяжкі звинувачення. Але не були винні. Нам вдалося довести це.
Або громадяни України й Грузії одружилися. Людині мають надати громадянство. Але не дають. Підозрюють, що це фіктивний шлюб. Людина прожила тут кілька років, у подружжя є дитина. Доводиться ходити щотижня до інстанції. Або шукати знайомого, щоб через нього заплатити.














Коментарі