Ексклюзиви
Вівторок, 07 листопада 2006 15:31

"Розійшовся з дружиною через футбол"

Автор: фото: Віталій ГРАБАР
  Габор Вайда каже, що рідко бачить онуків, бо не має часу до них поїхати
Габор Вайда каже, що рідко бачить онуків, бо не має часу до них поїхати

62-річний Габор Вайда — колишній воротар львівських "Карпат". Родом із Закарпаття, живе у Львові.

— Ніяк не можу змиритися, що вже пенсіонер, — погладжує сивину. — Отримавши пенсійне посвідчення, ще півроку за проїзд у трамваї платив.

Спускаємося до будинку Вайди вулицею генерала Чупринки.

— Колись граф Потоцький увесь цей будинок купив для своєї коханки, — зупиняється біля триповерхової польської кам"яниці. — Під"їзд дерев"яною бруківкою мостили, щоб карета проїхала.

Квартира Габора на першому поверсі. На стінах багато картин у масивних металевих рамках. На столику — старовинний телефон.

— Кажуть, тут коханка Потоцького приймала гостей. А там, де у нас спальня, — вишивала. Ми в ній вікна килимом застелили, бо дуже трамвай дзеленчить.

У хаті прохолодно. Вайда приносить мені в"язані капці. Розповідає, що живе з 31-річним сином Орестом. Дружина Габора, Наталя, померла п"ять років тому.

— Увечері лягла спати, — пригадує, — а зранку не прокинулася. Кажуть, мікроінсульт. Пішли у винний погріб, я вас вином пригощу.

Він іде на кухню, кладе на тарілки два шматки торту. З двору кам"яними сходами спускаємося у напівпідвал.

— Колись тут була однокімнатна квартира, — каже. — Купив її, щоб вино зберігати.

Відкриває холодильник, наповнений пластмасовими пляшками з виноградним вином. Збоку дерев"яні бочки. Габор наливає у склянки сухе вино — біле і червоне.

Я працював на м"ясокомбінаті. У нас було все

— Привожу його із Закарпаття. Раз на рік їду в село Шаланки Виноградівського району. Закуповую там 200 літрів. Сам п"ю зрідка — без нагоди не цікаво.

Габор Вайда відпиває вина і пригадує дитинство. Каже, що батько Іван загинув на війні, коли йому був рік. Мама була вагітна молодшим братом, теж Іваном. Разом з дітьми вдова переїхала у місто Тячів, до чоловікової родини. Там розпочалася футбольна кар"єра малого Гобі.

— У 13 років я виступив за дорослих на Кубок області. Матч відбувався на Великдень, і воротареві дружина наказала сидіти вдома. Замість нього покликали мене. Ми тоді програли, але тренер сказав, що в мене — велике майбутнє.

Дружина як ставилася до частих виїздів?

— Із першою дружиною, Мартою, ми в один клас ходили. Розійшлися через футбол. Я тоді в ленінградському "Зеніті" грав, на Закарпаття приїжджав раз на місяць. А Марта зі мною їхати не хотіла. Вона зараз живе в Тячеві разом з нашим сином Олександром. Заміж більше не вийшла. Син лікарем працює, маємо вже двох онуків. Але рідко їх бачу — нема часу.

Він допиває до дна біле вино і наливає червоного.

— З другою, Наталею, познайомилися як у кіно. Я, старий холостяк, приїхав на кілька днів до Тячева. Це було взимку. Увечері повертався від друга, дивлюсь — назустріч іде молода дівчина з довгим волоссям. Хотів по-джентльменськи їй дати дорогу і провалився у сніг. Наталя витягла мене з рову. Поруч стояв ресторан, я запросив її на вечерю. За два тижні разом поїхали до Львова.

Вона любила футбол?

— Та де там! Якось привів її на матч, то вона сказала подружці, що втратила півтори години свого життя. Наталя була лікарем-гінекологом. Футбол терпіла, бо мене любила. Жила зі мною, як у Бога за пазухою. Я тоді працював на м"ясокомбінаті. У нас було все — дорогі меблі, одяг, поїздки за кордон, гучні забави.

Тепер теж живете на широку ногу?

— З віком людина змінюється, — задумливо потягує вино Вайда. — Якось з командою летіли із Тбілісі. Літак загорівся. Коли приземлилися в аеропорту Львова, пожежні сказали, що ми народилися в сорочках. Коли син кепкує з моєї малої пенсії, кажу: "Не важливо, яку пенсію отримуєш, а те, скільки часу її будуть платити".

1944, 11 травня — народився в Ужгороді
1945 — загинув на війні батько Іван
1962 — закінчив лісотехнічний факультет Ужгородського університету
1967 — закінчив Ленінградську лісотехнічну академію
1967 — два роки грав за ленінградський "Зеніт"
1969 — одружився з Мартою
1970 — народився син Олександр
1974 — одружився з Наталею
1970 — три роки грав у клубі "Карпати"
1975 — народився син Орест
1995 — з"явився на світ онук Олександр
2001 — народився онук Віктор

Зараз ви читаєте новину «"Розійшовся з дружиною через футбол"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2598
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода