![Роман Прус оглядає рамку з бджолами. Робить це щотижня. Пасічникує п'ять років. Має три вулики](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/861/861932_1_w_300.jpg?v=0)
14-річний Роман Прус із села Завітне Ківерцівського району Волинської області має власну пасіку. Цього року викачав 30 л меду.
— Бджолярством займаюся з четвертого класу, — розповідає хлопець. — У нас по сусідству раніше жив дід Сашко, який тримав вулики. Я часто заходив у гості, крутився поруч. Було цікаво спостерігати, як він працює. Розпитував у нього, які є види бджіл, звідки береться мед. Він побачив мою цікавість і подарував першого вулика. Навчав, як за бджолами доглядати. А я приходив допомагати йому на пасіці, щоб віддячити. Перший мед викачав у п'ятому класі. Дід Сашко казав, що меду у вулику мало. Переконував, що качати не треба. Та я наполіг. Із двох чи трьох рамок отримав 1,5 літра липового меду. Хоч цього було мало, я відчував гордість. Той мед був найсмачнішим з усіх, які колись пробував.
Роман Прус тримає три вулики.
— Вирішив розширювати пасіку, — говорить Роман. — Разом із татом за два дні зробили другий вулик. Пересадив у нього частину бджіл із першого, бо там їм уже було затісно. За рік із батьком змайстрували ще один. До бджіл заглядаю раз на тиждень. Для них це стрес, тому щодня робити це не варто. Коли йду на пасіку, вдягаю захисну маску та білу сорочку — комахи люблять цей колір. Яскраве і чорне вбрання їх дратує. Якщо пасічник прийде в такому, можуть покусати. Цього року викачував мед лише з двох вуликів. Третій не чіпав — недавно запустив у нього новий рій, бо попередній загинув. Отримав по 15 літрів травневого і липового меду. Роздаю його родичам і сусідам. Іноді отримую взамін гроші на морозиво.
Роман навчається у дев'ятому класі. Мріє стати медиком.
— Пасіка навчанню не заважає. Оцінки маю відмінні. Друзям моє захоплення подобається. Інколи просять розповісти щось про бджіл, але до вуликів підходити бояться. Деякі з них також хочуть і собі зайнятися пасічникуванням. Але коли бачать, яка це відповідальність, не наважуються.
Коментарі