неділя, 26 лютого 2006 19:39

"Робота папарацці дуже затратна"

  Фотограф Кирило Кисляков скаржиться, що багаті люди — сильні, а папарацці — слабкі
Фотограф Кирило Кисляков скаржиться, що багаті люди — сильні, а папарацці — слабкі

34-річний Кирило Кисляков — фотограф, якого пускають за лаштунки модельних показів і запрошують на закриті віп-вечірки. На багатьох бігбордах висять роботи фотоагенції Кислякова, яка називається "Без коментарів". Щоб не потрапити в об"єктив Кирила, йому платять гроші. Про закулісне столичне життя ми розмовляємо в київській кав"ярні "Бабуїн".

Я прийшла раніше. Адміністраторка холодно повідомила:

— Усе зарезервовано.

Зайшов Кирило.

— Ми десь тут, — кинув їй і повів мене за столик. На ходу роздивляюся його доглянуте, зібране у хвіст, чорне волосся, зелену дублянку, що теліпається на плечах, і натерті до блиску черевики.

Їхні діти витворяють таке, що Андрієві Ющенку й не снилося

Кирило замовляє "бєхєрівку".

— У дитинстві я був раздолбаєм, — починає розповідати. — Перестав ходити в школу — вигнали. З однієї, другої, третьої... Мене влаштували в технікум у Москві. І звідти вилетів. Найнявся пекти млинці в московській кафешці для іноземців.

А фотографом як став?

— Сім років тому, зі мною розрахувалися за роботу камерою. Потім купив професійний апарат, у складчину з другом.

Небагатьох фотографів моделі підпускають так близько...

— Усе випадок, — махає рукою Кирило. — Хтось із молодих дизайнерів — уже не пам"ятаю хто — попросив мене відзняти моделей за кулісами. Там я і залишився. Для людей головне, щоб не знімав "полунички".

Таке часто трапляється?

— Мене тому й пускають за куліси, що потім не з"являються в сумнівних виданнях порнорепортажі, — запевняє Кисляков. — У гримерках, кімнатах, де перевдягаються манекенниці, можна багато цікавого назнімати. Дизайнери в поспіху дошивають сукні. Голі моделі шукають панчохи, спідниці, бюстгальтери.

Тобто, ти не папарацці?

— Це ризикований бізнес. В Україні його нема. В нас багаті люди — сильні, а фотографи — слабкі. А робота папарацці дуже затратна. Треба платити інформаторам, — загинає пальці, — об"єкт може поїхати, наприклад, у Москву чи Лондон. Та й тебе дістануть швидше, ніж почнеш торгувати їхніми фотографіями.

Це ти про кого?

— Про людей "при дєлах". Їхні діти витворяють таке, — Кирило хапається за голову і притишує голос, — що Андрієві Ющенку й не снилося.

А діти політиків, зірки шоу-бізнесу?

— Із зірками просто. Півжиття вони самі ловлять камери, а потім вдають, що ховаються. А насправді всі хочуть бути знятими. Не повірю, що зірка, яка іде на концерт без трусів, не думає про фотографів. А за сином президента і дочкою Тимошенко полювали, — з упевненістю каже Кирило. — Я особисто знаю замовників, які просили: "Надо снять. Этот материал мы покупаем".

Найбільша сума, яку пропонували, аби стер фото, — 250 доларів

Тобі особисто говорили?

— Це замовлення було поширене. Всі про нього знали. За фото платили від 50 до 200 доларів.

Так мало?

— Зараз будь-хто купує камеру за тисячу доларів і називає себе фотографом. Звідси конкуренція. Фотографи подешевшали. А замовники добре знають розцінки кожного. Зйомки з Туреччини — це справді прокол самого Андрія Ющенка. А от зйомки Андрія в торговому центрі "Глобус", де він придивлявся до коштовностей, й недавні, нові — в журналі "Папарацци", де він сидить в "Декадансі"...

Знаєш того фотографа?

— Так. Це непрофесійний фотограф. До нього ще приставлять охорону, щоб ніхто не чіпав.

Чому?

— Бо ця людина сфотографувала сина президента. І будь-які дії проти цього, так би мовити, "фотографа" тепер розцінять як "тиск". Цього тільки й чекають.

Доводилося за "клієнтами" стежити?

— Було колись. Мене наймали бізнесмени, які підозрювали бізнес-партнерів у сумнівних витратах.

Про ціну Кирило говорити не хоче. Каже:

— Не для податкової.

Але додає, що в середньому фотографам за таку роботу платять кілька тисяч доларів.

— Я наймав водія і кількох "шпигунів", — веде далі. — Хлопці розповідали, що об"єкт, наприклад, поїхав у ресторан. Я телефонував адміністраторці ресторану: "Галю, в тебе сидить такий пузатий, бородатий?.." Якщо так, то їхав і фотографував пузатого. На кожному фото ставив дату, час і місце. І віддавав картки замовнику.

А чоловіки не просили стежити за дружинами?

— Це дорого їм обійшлося б. Та й нецікаво.

Часто люди забороняють себе знімати?

— Іноді. Чоловіки, які приходять в клуби з коханками. І бояться, що фото в журналі побачить дружина. Або ділки, які прийшли на закриту зустріч, і не хочуть, щоб про це дізналися партнери по бізнесу.

Найбільша сума, яку мені пропонували, аби стер фото, — 250 доларів.

А за те, щоб сфотографував?

— На крутих показах, у крутих клубах фотограф — невдаха, антураж, прибиральниця, стовп, колона... Для всіх клаберів від 14 до 60 років я відсутній, — зізнається Кирило.

А "некруті" клуби?

— Цю публіку я поділяю на "ковбоїв мальборо" й "агентів смітів". Ковбой чіпляється: "Я уже полчаса перед тобой прыгаю, ты че меня не снимаешь?" Сміт каже: "Меня нельзя снимать, у меня работа..." А по обличчю видно: він постачальник макаронів у Житомир. Люди, яких не можна фотографувати, навчені не потрапляти в кадр, — пояснює Кирило. — Це як професійна модель. Вона відчуває камеру. Що б ти не робив, вона зреагує швидше, ніж її сфотографуєш.

Ти знімаєш п"яних. Не лізуть битися?

— Буває. Часто захищають охоронці клубу.

Знімаєш за екстремальних умов?

— При мінус 32 фотографував Київ з даху Мінтрансу. Від холоду вирубався монітор на екрані камери. А коли влітку робив фоторепортаж зі зйомок "9 роти" в Криму — була спека плюс 35, на фотоапараті навіть гума відійшла.

Але найбільше запам"яталось, як біля Театру оперети з-за рогу вилетіла легковушка. І на моїх очах збила більше десятка людей. Приїхала "швидка". З аптеки вибігли допомагати. Я не міг дивитися на людей, що лежали на асфальті, але мусив зафіксувати. І фотографував з живота.

Я уже полчаса перед тобой прыгаю, ты че меня не снимаешь?

Кирило зізнається, що на аварії йому "щастить".

— Їхав по вулиці Горького. І сфотографував, як вибухнула машина. А недавно горіла оселя на Пушкінській. Я викручував витримку камери, щоб зробити красивий дим. І перекрутив — усе розмазалося, — жаліється.

Який кадр чи випадок найбільше вразив?

— Колись їздив із харківським театром "Арабески" по тюрмах. У Бучанській чоловічій в"язниці мене вразила височенна стіна. У ній в"язні прокрутили собі віконця — з кулак. Адже справжніх вікон у камерах не було. А недавно їздив в Угорщину, знімати міжнародний музичний фестиваль, на якому виступав Нік Кейв. Перед цим у Лондоні знімав королівське поло і вечірку в "Чайна Тауні". Там, крім британської королеви, я нікого не знав. Орієнтувався тільки на те, як людина себе "несе".

До Кирила підходить адміністраторка. Повідомляє, що в нього зйомка в "Бабуїні".

— Ну, всьо, за каву не плати, — кидає мені на ходу Кирило.

У тебе було таке незворушне обличчя під час розмови. Чому? — питаю, вимикаючи диктофон.

— Воно завжди таке, — усміхається. — Треба ж відрізнятися від бєсконєчного вєсєлья, яке знімаєш.

Зараз ви читаєте новину «"Робота папарацці дуже затратна"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути