— Зібралися з сином погуляти біля озера. Там завжди багато метеликів, черепах та зозуль. Однак того дня нікого не побачили, зате почули тихе "Спасіть", — розповідає фельдшер 28-річна Дарія Тутко з села Розcошенці біля Полтави. 24 травня врятувала місцевого Сергія Гордієнка, 66 років.
Дарія Тутко разом із сином 3-річним Марком пішли на голос.
— Прохання про допомогу лунало з іншого боку озера, — згадує жінка. — Там ніколи не гуляли, тому було моторошно. Коли підійшли ближче, у воді побачили чоловіка. Лежав обличчям у воду, не рухався. Відразу ж кинулася до нього, перевернула. Він уже не дихав, був синій. Трохи підняла його. Стала стукати по спині, потім по грудях — щоб вода вийшла. Витягти на берег не змогла: спуск крутий, а чоловік — важкий. Подзвонила у "швидку". Сказала: "Приїжджайте швидше. Не знаю — потопельника в руках тримаю чи ще живого". Лише потім побачила, що набрала "101". Від шоку номер "швидкої" забула.
Рятувальники та медики приїхали на місце події за 20 хв. Дарія Тутко весь цей час провела у воді.
— Поки розмовляла по телефону, чоловік почав дихати, — продовжує вона. — Попросила сина знайти щось, аби підмостити йому під голову. Марк кинув мені рушник. Теж хотів спуститися у воду і допомагати. Та я заборонила: спуск небезпечний. Згодом чоловік відкрив очі. Був тверезий і переляканий. Розповів, що мав іти на риболовлю з сином, а той передумав. Чоловік вирушив сам. Не втримався на спуску й упав в озеро. Сам вибратися не міг, бо одну руку в нього відняло після інсульту. На емоціях почала його сварити: "Ви могли загинути. Карасі цього не варті!"
Сергій Гордієнко кілька днів пробув у лікарні. Серйозних травм не отримав.
— Після того ми не бачилися, — говорить Дарія. — Чула, що в нього все добре. Шкодує, що загубив снасті та втопив телефон.
У полтавському управлінні Держслужби з надзвичайних ситуацій планують подати кандидатуру Дарії Тутко на отримання премії "Герой-рятувальник року".
— Працюю фельдшером в амбулаторії, до того - у місцевому геріатричному пансіонаті, — каже жінка. — Людей не раз доводилося рятувати, але не всі історії мають гарний фінал. Якось на нічне чергування в пансіонаті на 300 хворих залишилась із медперсоналу одна. Бабусям із третього і п'ятого поверхів одночасно стало зле: в однієї відкрилася кровотеча, інша впала без свідомості. Першій допомогла. Коли добігла до другої, було пізно. Виявилося, у неї відірвався тромб.
4 
1
Коментарі