— Попросила чоловіка відвезти хворого сина в лікарню. Сказав, що зайнятий, а сам поїхав на курорт. Коли повернувся, заявила, що подаю на розлучення. Отримала стусана, — каже 30-річна Марина Назар зі Львова. Заміжня за італійцем 40-річним Массімо. Третій рік не може з ним розлучитися.
Марина Назар живе в італійському місті Катанія. Поїхала туди на заробітки.
— Працювала на кухні в ресторанчику, — розповідає. — Массімо був сином власників. Почав до мене загравати. Возив на нічні прогулянки, дарував квіти. Одружилися, бо завагітніла.
Після весілля Массімо перевіз Марину у свою квартиру. Працювати їй заборонив.
— Спочатку повністю забезпечував. Розкошувала: давав тисячу євро на місяць. Після народження сина зменшив суму вдвічі. На 500 євро важко було прогодуватися і вдягнути дитину. У декреті відкрила бізнес — почала пекти торти й тістечка. За рік мала домовитися про співпрацю з кількома ресторанами і кафе. Чоловік лютував. Прискіпувався, що не встигаю готувати, прасувати сорочки і доглядати за сином. Гроші перестав давати.
На розлучення Марина Назар подала 2014-го.
— Массімо почав пропадати на вихідних. Знайомі скидали фото, як він із дівчатами розважається у нічних клубах. Стерпіти цього не могла. Та розлучитися в Італії виявилося непросто. Після першого засідання суд дав нам три роки на примирення. Весь цей час п'ять-вісім разів на рік проходять додаткові засідання. Массімо приносить фальшиві фотографії, де я з іншими чоловіками. Погрожує відібрати сина й житло. На розлучення витрачаю колосальні суми. Адвокату плачу 500 євро за кожне засідання. За рік віддаю йому 3–4 тисячі.
Синові подружжя 6 років. За італійськими законами, батько має забезпечити його житлом і до повноліття виплачувати аліменти.
— Массімо має купити нам квартиру або залишити свою, — каже жінка. — Через це постійно влаштовує скандали. Оформився безробітним. Мовляв, мав сидіти з дитиною, доки я працювала, тому втратив бізнес. Вимагає, щоб я платила йому аліменти.
Марина має італійське громадянство. У її кондитерському цеху працюють п'ять найманих робітників.
— У березні мало відбутися засідання, на якому нас повинні були розлучити, — розповідає Марина. — Та я в той час поїхала у Львів на похорон матері. Написала заяву, щоб розірвали шлюб без моєї присутності. Массімо прийшов у суд із нашими фото. Сказав, що ми помирилися, і попросив ще рік на роздуми. Суд задовольнив його прохання.















Коментарі