— Нитяну графіку — картини у стилі "стрінг-арт" — випадково побачив в інтернеті. Загорівся й вирішив спробувати. На першу картину витратив два тижні й 30 гривень. Це було дерево з порожниною всередині. Вільний простір заплів нитками. Тепер маю їх більше, ніж будь-яка жінка в місті, — каже 29-річний Сергій ЗЕЛЕНИЙ із Черкас. Він створює картини з ниток. Їх натягує на цвяхи, забиті по контуру малюнка.
Із Сергієм Зеленим зустрічаємося в кафе. Він постійно усміхається й жартує. Замовляє американо.
— Люди думають, що картини з ниток — це просто: набив цвяхів і давай мотати, — розповідає. — Та на це йде багато сил. Кілька днів стараюся не розпорошуватися: не ділюся планами, нікому не розповідаю, що саме зараз роблю. Одну роботу закінчую за два-три вечори.
Прообраз картини з'являється в голові. Найчастіше мене на неї щось надихає — побачив гарну річ, цікаву фотографію. Натхнення можуть подарувати музика чи природа. Часто ловлю музу, коли катаюся на велосипеді. Постійно обдумую, як краще виконати картину, який відтінок ниток використати. Не сідаю до роботи в поганому настрої, бо можу її зіпсувати.
Використовує фанеру чи дерево, акрилові чи бавовняні нитки.
— Моток бавовняних коштує 35 гривень. Вони мають насичені кольори й чіткішу структуру. Беру їх для складних картин. Для простіших купую акрилові по 15 гривень за моток. Із ними працюю, бо в українському менталітеті є поняття — аби задарма. Ніхто не думає про якість роботи, вартість матеріалів і затрачений на неї час.
На найбільшу роботу витратив 20 мотків акрилових ниток — 3600 м.
— Замовлення отримав із кафе "Наша родина", — каже Зелений. — Спочатку вони хотіли, щоб назва закладу була сплетена разом. Сказав: "Зробити можу, але як ви виноситимете 6-метрове панно із майстерні?" Кожну букву сплів окремо.
"Бокал з вином" — найменша картина, що робив. Її розмір — 15 на 25 сантиметрів. Вона полетіла у Грузію. Найпопулярніша — "Кульбабка". Перша вирушила на Майорку, друга — в Німеччину. Повторював її вже кілька разів для знайомої. Вона купує й дарує друзям.
Найскладніша робота — емблема японського ресторану "Йоші Фуджівара". 2015 року її замовили на відкриття закладу в Києві. Виплітав цілу зиму. Не спішив, бо мене попередили, що треба не скоро. Продав за 1200 гривень. Коли озвучую суму знайомим, дивуються: "Сергію, ти не цінуєш свій труд". Більше взяти не міг, бо картину замовляла знайома. Мороки з нею було багато. Витратив майже 700 метрів білої нитки і 1800 цвяхів. Кілька разів переробляв.
Сергій Зелений — столяр за фахом. Працює кур'єром і зубним техніком. Картини створює після роботи.
— Плину часу не відчуваю, — говорить. — Плету до ночі, доки не втомлюся.
"Хочеш закінчити стосунки — подаруй картину"
На картинах із ниток Сергій Зелений радить регулярно прибирати пил. Інакше можуть змінити колір.
— У картини "Сова" під лапки птаха приклеїв шматок деревини, — говорить Сергій Зелений із Черкас. — Віддав до магазину на реалізацію. За кілька місяців почала жити своїм життям — виявилося, в дереві завелися короїди. Довелося переробляти. Після того її швидко купили.
Раніше дарував картини дівчатам, які подобалися. За деякий час ми розходилося. Тепер так не роблю, прошу якісь символічні гроші. Жартую: хочеш закінчити стосунки — подаруй картину.
1 
1
Коментарі