9 листопада о 18:30 під столичним "Мистецьким Арсеналом" збирається черга. На вході перевіряють металошукачем. Тут відкривають виставку "Уявний путівник. Японія". Її ідея — показати традиційну й сучасну, технологічну Японію. Звідти привезли каміння для саду, столітній гербарій тамтешніх рослин, роботи сучасних художників.
У першому залі з експозицією гамірно.
— Ідея присвятити 2018-й Японії виникла торік. У квітні мали дипломатичну поїздку. Відтоді провели багато культурних заходів. А сьогодні домовилися про спрощення візового режиму з Японією від 1 січня, — каже президент Петро Порошенко на відкритті виставки. Із дружиною Мариною, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним і послом Японії Сумі Шігекі проводять традиційний японський обряд для вдалого початку заходу — розбивають дерев'яними молотками кришку бочки із саке. Його п'ють із червоних чарок.
В одному із залів за скляними вітринами стоїть розписаний керамічний посуд, на стінах — витинанки чорного кольору зі складними візерунками. На платформах — манекени в кольорових жіночих і чорному чоловічому кімоно.
— Для виставки надала кімоно зі своєї колекції. Сама майже щодня ношу їх, — говорить киянка 25-річна Ангела Бетельгейзе. За три роки зібрала майже 1,5 тис. предметів японського традиційного одягу.
— Більшість японців позбуваються речей бабусь і дідусів, бо кімоно потребує особливого догляду. Забруднений шовк можна відчистити тільки у хімчистці. Здають одяг у спеціальні магазини. Там і купую його дешевше, ніж новий, — продовжує Ангела. — Шовкове повсякденне кімоно коштує від тисячі доларів, святкове — десятки тисяч. Шиється й розмальовується вручну. Може бути оздоблене сусальним золотом.
Веде до одягу, розвішаного на дерев'яних перекладинах. Показує на золотисте кімоно.
— Таке носила аристократія. Зараз подібні одягають наречені. Кімоно важить 4 кілограми. Підбите шовковою ватою. Малюнок витканий металевою позолоченою ниткою.
Кожне зображення має зміст. Журавлі й сосна на весільному вбранні символізують довголіття. Підкладка теж має значення. Червоний колір свідчить, що жінка ще молода й може народжувати. Літні пані носили біле чи сіре зсередини.
Найстаріше кімоно в моїй колекції називається куротомесоде. Виготовлене на початку ХІХ століття, — продовжує Ангела Бетельгейзе. — Це урочисте вбрання заміжньої жінки. Має єдине зображення — сосна на подолі. Такий дизайн поширювали гейші, жінки в розважальних кварталах. Вони були диктаторами моди.
До кімоно обов'язково робили пишну зачіску. Серед японок популярними були широкі брови. Тому їх підфарбовували. Малювали прямі чи у формі півмісяця. Шкіру білили. Біля очей і на губи наносили червоний колір, щоб повністю біле обличчя не нагадувало мерця. Обов'язковим аксесуаром до святкового вбрання були маленька сумочка і взуття, вишите золотистою ниткою.
8 
35413
Коментарі