Ексклюзиви
Понеділок, 02 липня 2007 16:17

Отець Веніамін бачить долю за фотографією

Автор: фото: Аріна КАНТОНІСТОВА
  Отець Веніамін із села Ільківка під Вінницею благословляє батька й сина, які приїхали до нього з-поза меж Вінницької області
Отець Веніамін із села Ільківка під Вінницею благословляє батька й сина, які приїхали до нього з-поза меж Вінницької області

61-річний отець Веніамін із села Ільківка під Вінницею 1979-го відчув дар ясновидця. Священикові наснився невідомий хлопчик. Наступного дня мати привела таку саму дитину до церкви, по зцілення. Тепер батюшка бачить за фотографією, жива людина чи ні.

При в"їзді до храму Святителя Миколая, що належить до Української православної церкви Московського патріархату, стоять 20 автомобілів. Є кілька іномарок. Перед входом на лавці сидять чоловік та молода жінка. Поруч грається 2-річний хлопчик. Родина приїхала з Вінниці.

— Син два тижні погано спить. Кидається вві сні, не можемо його розбудити. Хотіли до бабки йти, та знайомі відмовили, — розповідає 27-річна Ольга. — Кажуть, їдьте до отця Веніаміна. Учора відстояли з малим вечірню. Цієї ночі дитина спала спокійно.

Восьмеро молодих священиків правлять українською.

— Щось людей малувато. Напевно, на моря пороз"їжджалися, —  перешіптується із сусідом чоловік у світлій сорочці.

У правому кутку під іконою Миколи Чудотворця на інвалідному візку сидить отець Веніамін. Він не ходить — у нього вроджений вивих правого стегна.

— Я з Вінниці сюди п"ятий рік приїжджаю молитися. На одержимих надивився! — каже Олександр Дорошенко, 52 роки. — Як підходять до причастя, то верещать. А один в обличчя отцеві плюнув.

Присутні по черзі підходять до священика. 5-річний хлопчик простягає йому пакетик.

— Що це таке? — питає отець.

— Фісташки, це я подарунок приніс, — відповідає малий.

Один в обличчя отцеві плюнув

Батюшка бере на полиці з-під чорної оксамитової скатерки вівсяне печиво. Пригощає хлопчика.

— Не йду з церкви, доки не поговорю з усіма, — каже. — Починаю прийом об 11-й годині, а закінчую, буває, о 17-й. Грошей не прошу, хто що дасть.

Правити до Ільківки отець Веніамін приїхав п"ять років тому. До нього в сільській церкві було 15 священиків, але вони довго не затримувалися. Грошей від приходу було небагато.

У церкву приносять фотографії зниклих безвісти людей. На недільну службу прийшла жінка, у якої зник батько.

— Хрестів над ним не бачу, очі не закриті. Значить, жива людина, — заспокоює її священик.

Дар ясновидця отець Веніамін відчув у 33 роки. Правив тоді в церкві Великомученика Димитрія Солунського в села Карпівка Могилів-Подільського району.

— Наснився мені хлопчик, невисокий, світловолосий, назвався Віталієм. Ніколи його раніше не бачив, — згадує. — А ранком на службу такого самого малого привела жінка. Каже, перелякався і перестав спати. Звали його теж Віталієм.

У миру отця Веніаміна звуть Віктор Малігловка. Народився у містечку Вишнівець на Тернопільщині. Його батько Іван був вантажником на залізничній станції, а мати Марія працювала на консервному заводі. У Віктора є на рік молодша сестра Людмила.

Після школи хлопець вивчився на кравця верхнього чоловічого одягу та майстра побутової техніки. Рік працював у Вишневецькому ательє. А 1972-го постригся в ченці у Почаївській лаврі.

— А що інвалідові робити? Для рідних обузою не хотів бути. Сімейного щастя ніколи не шукав, — розповідає.

На території Ільківського храму два роки тому спорудили невеликий чоловічий монастир. Будівля — з червоної цегли, на два поверхи. У ній мешкають отець Веніамін та четверо ченців. Священики тримають господарство: два вулики, 30  курей, кролів.

Маленьку кімнату отець Веніамін ділить із 20-річним монахом Довмонтом. Два ліжка застелені рябими покривалами. Є полиця з християнськими книгами.

— Ще маю електричну швейну машинку, — розповідає священик.— Інколи одяг підрублюю, штори.

1946, 15 травня — Віктор Малігловка народився в смт Вишнівець (тепер — Збаразький район) на Тернопільщині, в родині залізничника Івана Матвійовича та працівниці консервного заводу Марії Йосипівни
1956 — староста в селищній церкві Різдва Божої Матері
1969 — вивчився на кравця чоловічого одягу в Тернопільському ПТУ N 8
1972 — працював у ательє; закінчив Житомирське училище для інвалідів з ремонту побутової техніки; постригся в ченці Почаївської лаври, Тернопільщина
1979 — відчув дар ясновидця
2002 — священик у с. Ільківка Вінницького району на Вінниччині

Зараз ви читаєте новину «Отець Веніамін бачить долю за фотографією». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

33

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода