Священик дніпропетровської єпархії Української православної церкви Московського патріархату 48-річний Євген Максименко записав альбом із російським рок-гуртом ДДТ. Панотець живе в селищі Курилівка Петриківського району Дніпропетровщини. До диска "Ныне отпущаеши..." увійшли cім пісень на його вірші.
— Скоро на Луну залезу от этих звонков, — отець Максименко просить передзвонити пізніше, бо їде за кермом. — Познайомився із ДДТ торік під час їхнього туру на честь 1020-ліття хрещення Руси, — бере слухавку за годину. — Вів їхній концерт у Дніпропетровську, подарував їм збірку своїх віршів. Через тиждень поїхали разом у Одесу та Сімферополь.
За місяць гітарист ДДТ Олексій Федічев подзвонив панотцю. Запропонував покласти його вірші на музику і разом записати диск.
— Спочатку я відмовився. Бо це треба було їхати до Москви, а тоді якраз почали будувати храм у Курилівці. Я мав купу справ. Через місяць Федічев сказав, що альбом писатимуть на студії братів Карамазових у Києві. До столиці мені — рукою подати, всього 400 кілометрів. Я погодився.
Диск записали за півдня. Максименко не співав, а емоційно читав вірші. Диск готовий, але його не видають — шукають спонсорів. Їхні імена обіцяють розмістити на обкладинці. Розповсюджуватимуть духовні пісні безкоштовно.
— Вартість одного диску півтора долара. Я міг би сам профінансувати його вихід, але мені треба гроші, щоби добудувати храм. Він буде у вигляді розгорнутої Біблії. Схожий храм є у Бєлгороді в Росії. Архітектором буде Господь Бог і я (Максименко має диплом архітектора. — "ГПУ").
2005-го Максименку запропонували записати альбом із російським гуртом "Земляне". Отець погодився, але через місяць гурт відклав запис.
— Бог їх від мене відвів, — каже Максименко.
Священиком став 1996-го.
Проговорили з Януковичем дві години
— За рік до того в мене стався інсульт. Лікарі казали, що був за крок від смерті. Чотири дні лежав без свідомості. Пам"ятаю, привиділося, що йду спіральними сходами вгору. Побачив блакитне гарне небо. На горі сидів чоловік із довгим волоссям і бородою, такий сивий, як сніг на вершині гори. Він указував мені пальцем шлях. Знайомі порадили піти до церкви. Взяв із собою сина Тараса, йому було тоді 9 років. Їздили до храму в сусіднє село щонеділі. Якось мені не хотілося рано вставати, а Тарас каже: "Піднімайся, треба їхати до Бога".
Через рік настоятель храму запропонував синові Максименка підмітати у вівтарі й подавати кадильницю.
— Син закінчив Київську духовну семінарію екстерном, прийняв сан священика, а я — через чотири місяці потому. Не вчився, бо маю п"ять вищих освіт. Церковнослов"янську мову син вивчив одразу, а мені вона довго не давалася. Та тепер не сприймаю перекладних молитов.
Каже, життя священиком радикально змінилося.
— Кинув палити, а до того був нормальним мужиком, міг і чарчину зайву перекинути.
Отець був депутатом міськради. 2005-го працював радником із релігійних питань прем"єр-міністра Віктора Януковича.
— Перший раз зустрілися з Януковичем 2004-го. Проговорили з ним дві години. Про що — не розповім навіть під дулом автомата.
Зізнається, що досі слухає рок-гурти Deep Purple та Led Zeppelin, а в молодості грав на барабанах.
— Поп-музику не люблю, бо в ній немає душі. От рок — це сила! Раніше бабусі вважали таку музику демонською. Але колись і при вигляді паровозів деякі віруючі впадали в паніку. Думали, що то диявол їде.
1 
1
Коментарі