"Не вживаю алкоголю 28 років, — розповідає вінничанин Олександр Трамбовецький. Чоловікові 60. У регіональному центрі "Відродження" він понад 20 років лікує людей від алкоголізму, куріння, зайвої ваги та гральної залежності. — Коли очолював у Києві товариство тверезості, допомагав наркологу Олександрові Довженку вести прийоми. Наплив був такий, що не встигали вислухати всіх".
Олександр Миколайович розповідає, що зі ста пацієнтів закодовує 82:
— Обслуговуємо пожиттєво. Людина раз внесла лепту — 900 гривень — і це до кінця життя. Бідних кодуємо безкоштовно. Ну як візьмеш гроші у вагітної, яка прийшла з 10-місячним немовлям на руках, а в неї чоловік п"є і ще вісім дітей удома?
Бере зі столу медичну картку пацієнта. Каже, лікує його щомісяця останні 19 років.
— Тут уже немає де писати — стільки разів поновлювали процедури, — гортає сторінки. — Колись той чоловік отруївся, змінилася флора кишечника. У ньому тепер багато дріжджів, тому такий потяг до спиртного. Доводиться щомісяця закодовувати. А інший чоловік прийшов торік подовжувати термін дії коду. Каже: у мене четверта стадія раку, але хочу померти тверезим. Я його 20 років тому кодував. За цей час він поставив на ноги дітей, онукам залишив три хати, чотири магазини, майстерню. А коли пив — не мав драного велосипеда.
Розмову перериває телефонний дзвінок.
— Це зі Жмеринки турбують, — чути у слухавці. — Рік тому мій син був у вас. Оце зірвався. Що робити?
— Дайте йому десять пігулок активованого вугілля, — відповідає Трамбовецький. — Чаю хай поп"є добре, а завтра привозьте на прийом.
Каже, у центрі побільшало пацієнтів-дітей.
— Місяць тому була дитинка — рік і дев"ять місяців. Пивний алкоголізм! Мати поїхала на заробітки, а бабуня — добра сільська жінка, давала дитяті пивця. Зараз дитинка випиває дві пляшки пива в день. Хоч до бабки веди. Знаю одну таку в селі Лука Барська. Вона так шепче — дай Боже, щоб усі наркологи так працювали.
Коли пив — не мав драного велосипеда
Згадує, як у 1990-х лікував від алкоголізму буддійських лам у Бурятії.
— Мене більше години перевіряли лами, перш ніж допустити до медичної практики. Потім найстарший освятив своєю шкіряною подушечкою. Cказав, що направлятиме до мене братів. Вилікував тоді від алкоголізму 22 лам. Вони стають алкоголіками через традиції харчування: у Бурятії п"ють бузу — горілку з молока.
Запитую, чи доводилося лікувати відомих українців.
— Різні пацієнти траплялися, усіх не назвеш, — ніяковіє. За мить пожвавлюється: — Наприкінці 1980-х Віталія Кличка від куріння кодував. Він тоді кікбоксингом займався. За сеанс проблему зняли.
Шість років тому в Олександра Трамбовецького народився син Микола.
— Я заради нього на 38 кіло схуд, бо з великою вагою довго не проживеш. Як набираю зайвих 4–5 кіло, одразу знімаю. Мені ходити важко. Після автоаварії в мене фактично немає правої ноги, усе на гайках тримається.
Із першою дружиною Галиною Трамбовецький прожив 19 років. Їхньому синові Андрієві 36. Із другою дружиною Наталею живе 16 років.
— У нас довго не було дітей, — каже Олександр Миколайович. — Наталя завагітніла у 42 роки. До того 15 років жили у громадянському шлюбі. Потім пішли зареєструвалися. Повінчалися у Хрестовоздвиженській церкві на Подолі у Києві. А Колю хрестили у храмі Святого Миколая. Він у нас сам до церкви бігає. Каже: "Мамо, у мене погана поведінка. Давай підемо в церкву".
1948, 23 липня — Олександр Трамбовецький народився у Києві в сім"ї медиків
1966 — став чемпіоном України з веслування
1969 — одружився з Галиною
1972, 25 березня — народився син Андрій
1988 — розлучився, на сім років їде до Бурятії лікувати буддійських лам
2002, 1 лютого — бухгалтер Наталія Паюн народила Олександрові Трамбовецькому сина Миколу; за рік побралися
2003 — потрапив в автоаварію
7 
35413
Коментарі
9