Два роки тому, 14 січня, в зоопарку райцентру Мена на Чернігівщині ведмідь відірвав обидві руки Олегові Єрмоленку, 16 років. Того дня хлопець пішов зі знайомим подивитися на тварин. У товариша був фотоапарат. Щоб сфотографуватися, Олег переліз через огорожу і став спиною до клітки.
Олег Єрмоленко живе в батькової сестри 30-річної Алли Чорної у Феськівці Менського району. Вона постійно ним опікувалася, бо матері Ірині Єрмоленко, 39 років, ніколи за горілкою.
— Вибачте, в нас у неділю поминки, 40 днів. Батько Олега помер. Гостра серцева недостатність, — зустрічає заклопотано Алла. — Оце оформила опіку над двома племінниками — Олегом і 14-річним Дімою. Меншими, 8-річною Аліною і 7-річним Льонею, опікуються дідусь із бабусею.
Жінка запрошує до хати. У кімнатах чисто, всюди килимки. Олег лежить на дивані, дивиться телевізор.
Ведмідь вирвав хлопцеві праву руку з лопаткою із плечового суглоба. Від лівої лишилася невеличка кукса при плечі. Олега лікували в "Охматдиті". Виготовили для нього протези, схожі на людські руки. Ними можна тримати.
Хлопець не підводиться з дивана, розмовляє лежачи.
— Буває, довго протезів не ношу. Я й без них звик, — каже. — Зараз немає настрою їх одівати.
— Та він сам себе обслуговує, — долучається до розмови тітка.
— Алло, нічого не розказуй. Не треба, — гримає на неї хлопець.
Жінка звертає уваги на слова небожа.
— Він і чай може собі налити, і суп у тарілку, — веде далі. — Ополоник бере зубами. А ручку чайника затискає підборіддям до плеча й наливає.
Олег підводиться з дивана. Хвацько ногою дістає з-під нього ноутбук. Відкриває і пальцями ніг починає набирати текст. Тоді знаходить на екрані гру в футбол. Великим пальцем водить стрілкою по монітору.
Дресирувальниця просила не знищувати ведмедя. Казала, що він добрий
— Комп"ютер мені купив центр для молоді. Але немає вдома телефону, щоб підключити Інтернет, — говорить він. — Я ще ногами малюю. За Колобка на прогулянці отримав грамоту у районному конкурсі "Через терни до зірок". Ноги — то мої другі руки. Улітку раків ловив. Затиснув між пальцями й тягну. Рибалити топтухою з братом ходив. Бувало, гарної риби принесемо. І з вудочками їздив на рибалку. Я качаю картопляні кульки й ліплю на гачок. Але на картопляну наживку хіба що невеликі краснопірки йдуть.
Телевізор хлопець вимикає теж ногою. Обмінюємося номерами мобільного. Олег швидко набирає язиком цифри.
Справляти нужду йому допомагає молодший брат Діма. Вони й до школи разом ходять. Хоча Олег навчається лише тричі на тиждень: у вівторок, четвер і суботу. Слухає учителів і відповідає усно.
Центр соціальних служб торік відкрив на ім"я Олега Єрмоленка депозитний рахунок. Перевели туди 140 тис. грн. Їх на лікування хлопцеві надсилали сотні людей. Той розписався в банківських документах ногою. На ці гроші виготовлять нові протези. Адже ті, що він має нині — тимчасові.
16-річний ведмідь Тимко, який покалічив Олега, живе і нині в Менському зоопарку.
— Відвідувачі часто просять відвести до його клітки, — розповідає директор зоопарку Зінаїда Максименко, 49 років. — Для посилення безпеки приварили додаткові прути. Тепер між ґратами пролізе хіба що сірникова коробка. Поводиться Тимко спокійно. Тільки, коли восени яблука падають неподалік вольєра, хапається лапами за ґрати і розхитує клітку. Через теплу зиму він котрий рік не впадає у сплячку.
Тимко народився у Мені від ведмедиці Кнопки. Потім його забрали в цирк. Три роки з ним працювали, але тварина не піддалася дресируванню. Ведмедя повернули в зоопарк.
— Коли сталася трагедія, його дресирувальниця Майя Кірсанова телефонувала з Москви. Просила не знищувати ведмедя. Казала, що він добрий, — згадує жінка.
3 
1
Коментарі
2