— Мило у набор положили, а про вєрьовку забули. То ж найпотрібніша вєщь до кінця світу. Як перестане сонце світить — дістанеш його з кульочка, прив'яжеш до шиї і муки закончаться, — жартує жінка років 50. Торгує шапками та шнурками на центральному ринку Полтави.
Проводимо там експеримент — пропонуємо полтавцям купити набори до кінця світу. Поклали дві свічки, упаковку сірників, мило, кілограм солі. За пакет просимо 15 грн. Розказуємо, ніби після 21 грудня сонце не світитиме три доби, зникне електрика.
— Я смотрю, з юмором у вас все в порядку, а от нащот голови не увєрєн, — зупиняється чоловік років 40. — Ви рано людей спасать вийшли. До кінця світу іще цілий місяць. За пару днів до кінця на вулицю вийдете, то народ мігом усе розгребе.
Підходить місцевий років 30, роздивляється вміст пакета.
— Нафіга ви сюди соль положили. Наїмся, і пить захочеться, — каже. — Лучше пляшку води або пива.
Ідемо до ряду, де торгують овочами. Там стоять переважно грузини й азербайджанці. Один з них дістає з набору свічки.
— Це получається, вони у вас по 5 гривень стоять. Сказочніки, продумали кінець світу і впихують нам ширпотрєб. Натуральний лохотрон. Іщіть дурачків подальше отсюда.
На виході з ряду зупиняємося біля великого контейнера з картоплею. Показуємо набір продавцю років 40. Аби купив, скидаємо 5 грн.
— Мальчік, тобі скільки лєт? У твоєму возрасті працювати нужно, а не хєрньой займатися, — обурюється той. — Єслі гроші треба, то підійди до мене і попроси. Десяточку без проблєм дам.
До контейнера підходить жінка років 50 у довгій темній куртці та в'язаній шапці, вибирає картоплю.
— Кінець світу уже перенесли. Я вчора по радіо слишала, — говорить. — Учені по-новому календар майя розшифрували. Так що іще поживем.
За 40 хв. торгівлі не купили жодного набору.
Коментарі
1