— Від Нового року чекаю вас із подарунком. Люди казали, що це — лохотрон, реклама, а тепер усім розкажу, щоб вірили вашій газеті, — говорить 53-річна Наталія Середа із села Петро-Давидівка Диканського району на Полтавщині. Зустрічає на порозі свого цегляного будинку.
У господині темне з сивиною коротке волосся. Спирається на милицю, вона — інвалід першої групи. Взута у капці. Проводить коридором у світлу кімнату. Сідає на старий диван із великими подушками. Перед нею на столі кілька номерів "Газети по-українськи", телепрограма.
— Вашу газету читаю років вісім. Зразу купувала в Полтаві. Тоді торгувала на базарі молоком. Щодня поверталася додому автобусом, біля автостанції є точка з пресою, постійно просила продавщицю залишити мені номер. Останні три роки передплачую через пошту. Торік мені три місяці переоформляли пенсію, потім заборговане дали однією сумою. Я рішила не пожаліти грошей і передплатила газету зразу на рік. Буває, не встигаю переглянути, як біжить мати чи сестра, просять дати почитати. За ці роки зібралася купа номерів. Але я їх не викидаю, складаю в здорові стопки на горищі, — сміється. — Жодного слова не пропускаю на сторінці, обов'язково розгадую кросворд. У селі як узнали, що я виграла гроші, на пошті почався ажіотаж, багато людей і собі захотіли відправити квитанцію. Постійно запитують, чи прислали мені виграш. Я й не думала, що самі привезете.
На столі лежать пігулки, стоять пляшечки з ліками. Три роки тому Наталії Львівні видалили пухлину з голови.
— Сильно вдарилася в автобусі. Наступні кілька днів почала глохнути. У лікарні сказали, що в мене не злоякісна пухлина, лікар наполіг на срочній операції. Так прооперував, що в мене паралізувало ліву сторону, сім місяців не вставала з ліжка. Коли почала ходити, сталася нова напасть. У хаті зачепилася за килим, впала та зламала стегно. Тепер із костилями не розстаюся: на одному в мене гума з шипами для зими, другий — літній.
Наталія Сорока мешкає сама. Була двічі заміжня.
— Із першим чоловіком розлучилася після 11-річного шлюбу. Він після мене жив із жінками, але ховала його я. А з другим біда сталася. Після того як мені зробили операцію, він не витримав і повісився, — втирає сльозу. — Тепер живу тільки тим, що чекаю, коли діти та внуки приїжджають у гості. Ще мене розважає Кєша, — знімає накидку з пташиної клітки. В ній сидить папуга породи корела.
Наталія Львівна народилася в Росії в місті Горький. Після розлучення батьків 4-річною з матір'ю переїхала на Полтавщину. Від першого шлюбу в неї двоє синів — 33-річний Геннадій та Володимир, 36 років. Має двох онуків. Усі живуть в обласному центрі.
3 
1
Коментарі