— Кілька разів на тиждень мій обід — хот-дог. Це найпопулярніша швидка їжа у Львові, — розповідає 25-річний Максим Вишкір. Працює агентом з нерухомості.
Зустрічаємося на пр. Шевченка. Поряд заклад швидкого харчування "Біґ-Бурґер".
— Я родом із містечка під Львовом. У дитинстві, як приїжджав із мамою в місто, завжди умовляв її піти в Мак-Дональдз, — замовляє хот-дог. — А коли вступав в універ, то там снідав, обідав і вечеряв. На четвертий день скрутило живіт після курчати з соусом. З того часу вже вісім років не був, хіба морозиво купував.
Працівниця на 10 грн кладе у булочку дві мисливські ковбаски, салат із моркви та капусти, шматочки помідора й огірка, зелень і кукурудзу.
— На першому курсі підсів на шаурму, але коштувала гривень 15, то купував не часто, — Максим забирає замовлення, йдемо до лавок на проспекті. — А потім шаурма зникла. Знаю зараз у Львові тільки два місця, де її роблять: біля центру та у спальному районі. Робочий день у мене ненормований, обіду нормального немає, то й маю стару звичку їсти у фаст-фудах.
Обираємо вільну лавку. Поруч кілька хлопців їдять лаваш із начинкою.
— Потім стали модними випічки "чудо-піч", — витирає ніс від майонезу. — То булочки з листового тіста з начинками. Смажені пиріжки у нас не часто побачиш. Сосиску в тісті не купую — якось узяв, а там була половина сосиски.
У Максима дзвонить телефон. Відповідає, що на обіді.
— Ще роки три чи чотири тому масово з'явилися "Фрі-хауси", де можна купити картоплю фрі та хот-дог. Та найкраще, що було із таких забігайлівок — "Бурґер-буфет". Щось подібне на "Біґ-бурґер", але в закладі були столики. Моєю фірмовою стравою стала "велика кишеня" — кругла булка діаметром 15-20 сантиметрів, її розрізають і всередину кладуть начинки. Я тоді хотів відмовитися від м'яса, а кишеня була й овочева. Коштувала 9 гривень. Згодом почали класти все менше начинки, як заклад став популярний. Тоді я повернувся до хот-догів у "Біґ-бурґері". Там вони вже років із 10 мають стандарт.
1 
1
Коментарі
1