Микола Олялін помер від інфаркту

 

У вівторок о четвертій ранку від інфаркту помер народний артист України Микола Олялін. Йому було 68 років.

— У неділю батькові стало погано з серцем, — розповідає син Володимир. — Викликали лікарів. Його відвезли до лікарні "Феофанія". Але зусилля медиків були марними.

Микола Володимирович давно хворів. 1998-го у клініці Амосова йому зробили шунтування судин серця. Гроші на операцію дав головком військово-повітряних сил Росії Петро Дейнекін. Йому подобалось, як у 1960-х Олялін зіграв льотчика Болдирєва у стрічці "Дні льотні". Це була перша роль актора. Загалом він узяв участь у 60 фільмах. Популярним став після ролі офіцера Цвєтаєва в кіноепопеї "Звільнення". Леонід Биков запрошував його до своєї картини "У бій ідуть лише старики". Але взяли Володимира Талашка.

Батько Оляліна хотів, щоб син став військовим, бо акторську професію вважав несерйозною. Тому Микола повіз документи до Ленінградського військово-топографічного училища. Там передумав і вступив до Інституту театру, музики і кінематографії.

— Це люди дали мені мій вік. А в душі я такий, який був. 19 ледве нашкребеш, — казав актор у день свого 65-річчя.

1990-го за власним сценарієм він поставив мелодраму "Невідстріляна музика". Виконав одну з головних ролей. Останньою роботою стала стрічка "Денна варта".

Я готова все покинути і бути вашою

— Він гіпнотична людина: побачив його — і закарбував у пам"яті, — каже "ГПУ" режисер 62-річний Михайло Іллєнко. — Уперше побачив його вже й не згадаю в якій стрічці. Він був із тих акторів, до яких фільми ліплять, а не їх — до фільмів. Близько ми не товаришували, востаннє бачилися рік тому. Він дуже змінився. Вік і хвороба далися взнаки.

Майже 50 років Микола Олялін був одружений із педагогом Неллі Іванівною. Познайомилися в російському Красноярську, де актор грав у Театрі юного глядача. Вона викладала в місцевому Палаці піонерів. Розписалися за два дні після знайомства.

— Нелюшка мені багато чого прощала, — розповідав артист. — Яка дружина витримає нічні чергування прихильниць у під"їзді, мішки листів із освідченнями? Якось прийшов інтелігентний лист із Сибіру. У ньому одна розумна жінка розбирала мої роботи, без усяких "мусі-пусі". Нелюшка попросила відповісти. Я відмахнувся — відповідай сама, якщо хочеш. Вона відписала від мого імені. Приходить відповідь: "Я готова все покинути і бути вашою". От тобі й маєш!

×