— Коли коханий підійшов до мікрофона, нічого не запідозрила, бо інші хлопці теж виходили на сцену і щось говорили. Та раптом Мішута підійшов до мене. Став на коліно і сказав: "Дуже тебе люблю і завжди підтримуватиму. Разом ми здолаємо всі перешкоди". Мене трусило, на очі наверталися сльози. Відчула, що похолонули коліна і пропав дар рєчі, — каже 18-річна Вікторія Мухортова з села Климівка Карлівського району на Полтавщині.
Два місяці тому їй освідчився Михайло Романовський, 20 років. Пропозицію зробив на плацу військової частини Нацгвардії під час присяги. Подарував обручку, квіти та м'якого ведмедя.
— Познайомилися з Мішею в Краснограді на Харківщині, — розповідає Вікторія. — Гуляли там в різних компаніях. Вперше побачилися в парку. Міша мені одразу запав у душу. Довго за ним спостерігала, а він у відповідь нагрубив: "Чого ти на мене дивишся?" А ввечері провів мене з подружкою додому. Попросив мій номер. Наступного дня запросив на побачення. Зустріч затягнулася — балакали до шостої ранку. Потім він узяв мене за руку і сказав: "Або зараз, або ніколи". Я злякалася. Він продовжив: "Давай попробуємо зустрічатися".
Михайло Романовський народився в селі Кам'янка Красноградського району на Харківщині. Працював водієм. Вікторія навчається в профтехучилищі на касира й оператора комп'ютерного набору в Карлівці. До освідчення зустрічалися півроку.
— Міша — романтик. Постійно носив мені цвіти і конфети, — каже Вікторія. — Один раз загнав у краску — посеред міста увімкнув у машині музику на всю гучність і заставив танцювати вальс із ним. Перехожі зупинялися. Аплодували. Коли Міша отримав повістку в армію, одразу не зізнався. Лише за три дні спитав, що робитиму, якщо його заберуть на службу. Думала, жартує. Та все ж пообіцяла, що чекатиму. За кілька днів запросив на присягу. Захворіла, тому їхати не хотіла. Мама Мішути уговорила. Виявилося, що вона йому допомагала все підготувати. Потайки передала каблучку та м'яку іграшку.
— Миша рассказал по телефону, что начальник части одобрил идею сделать предложение во время присяги, — говорить 43-річна Юлія Романовська, матір Михайла. — Син довго писав промову, але через хвилювання не все сказав. Обручку для Віки обирала разом зі своїм чоловіком. Розмір знали, та складно було визначитися з дизайном. Взяли перстень із трьома камінцями, що називається "Сьогодні, завтра і назавжди". Оскільки на присягу їхали з майбутньою невісткою, букет узяти не вдалося. З цим Міші допомогли старші товариші по службі. Після зворушливого освідчення всі присутні усміхалися і аплодували, а дехто — витирав сльози.
Побратися пара вирішила навесні 2019 року, коли Михайло закінчить службу. Планують скромне весілля в колі родичів і друзів. Після одруження мріють поїхати в подорож.
7 
35413
Коментарі