"Cпробував тещиних галушок і не міг вибрати іншого міста, як Полтава", — запевняє мер Полтави 43-річний Андрій Матковський. Народився він у Казахстані. До Полтави переїхав 21 рік тому.
Дружина мера Вікторія — полтавка. Із Андрієм Матковським вона навчалася в Київському інституті народного господарства. Нині студентом цього закладу є син подружжя Павло, 20 років.
— Вікторію в інституті, як й інших полтавчан, називали полтавською галушкою, — згадує мер у своєму кабінеті, сидячи за великим столом для нарад. Розмовляє російською. — 1982-го я вперше приїхав до Полтави, на Новий рік. Уявляв місто за віршами Пушкіна: із білими будівлями, колонами. А зустрів сморід м"ясокомбінату і тролейбус, якого довго чекав. Та історичний колорит міста мені сподобався.
Із 16 років Матковський навчався в Казанському суворовському училищі.
— Начитався Дениса Давидова: лампаси, коні, шампанське, подвиги, — усміхається чоловік. — Першого ж дня отримав наряд. Прапорщик вилив у туалеті 10 відер води і наказав вимити.
За два роки мер вступив до Ленінградського військово-політичного училища ППО. Займаючись спортом, розірвав сухожилля. Перевівся до Київського інституту народного господарства.
— Весілля з Вікторією святкували в кафе "Полтавська галушка". Зараз там готель "Палаццо". Було студентське безалкогольне: горілку та коньяк подавали в чайниках та самоварах.
Першу в Полтаві прописку мер отримав у гуртожитку.
— Дали оттакусіньку, — показує, — кімнату на 12 "квадратів" у гуртожитку "Облагробуду". Вікторія була вагітна Павлом. Ми ніколи не мали державного житла. Першу квартиру збудували в молодіжному житловому комплексі. Будинок зводили самі працівники "Облагробуду".
Нині родина мешкає на 2-му поверсі в 3-кімнатній квартирі 4-поверхового будинку на вул. Конституції.
— Газети писали, що цей будинок моя власність, — стенає плечима він. — Я жартую з сусідами, що відтепер братиму з них гроші за оренду.
Я виховував малого, а годувала його теща
Перед позачерговими виборами міського голови 26 листопада 2006-го журналісти приписували Матковському в Полтаві магазин одягу "Села", торговельний центр "Театральний", супермаркет електроніки "МКС", торгово-виставковий центр "Пасаж", дві автозаправки. Запитую, що з перерахованого належить йому.
— Квартиру я купив після 5 років підприємництва. Машину взяв на три роки у кредит. До автозаправок, супермаркету, торгового центру стосунку не маю. Магазин "Села" орендує приміщення в моєї родини, а від центру "Театральний" я ніколи не відмовлявся, — пояснює він.
Жителі села Копили Полтавського району переконані, що будинок на викупленій з аукціону ділянці серед соснового лісу будує мер Полтави.
— Ділянку купила фірма, яка зводить містечко на 10–12 котеджів для продажу, — роз"яснює він. — Свекри Валентина та Володимир Кобищани продали дачу в приміському селі Вороніна. Я не хотів, щоб купували будинок у Полтаві. Мене могли попрікати, начебто виділив ділянку в місті. Але з покупкою в Копилах ще не визначилися.
Мер поправляє тонку обручку.
— Із моєї родини живий 80-річний батько Всеволод Всеволодович. Він — із Вінниччини, почесний партизан. Водив паровози й тепловози в Молдавії, Казахстані, Краснодарському краї. Нині мешкає в селі Гора під Полтавою. Мати Любов Федорівна родом із Запоріжжя, працювала касиркою на залізниці. Померла 1999-го, — каже чоловік.
Дружина мера Вікторія 14 років очолює правління страхової компанії "Залізничні шляхи". У декрет після народження сина Михайла, якому нині 3 роки, пішов Андрій Матковський. Він був заступником директора регіонального управління "Приватбанку".
— Дружина не могла залишити бізнес напризволяще, — говорить він. — Я виховував малого, а годувала його теща Валентина Олександрівна.
Між синами Матковських різниця 17 років.
— Щоб Павлові життя медом не здавалося, працює офіціантом у одному з київських ресторанів. Заробляє більше за мене. У мене ж чайових немає, лише ставка. Я разом із надбавками отримую понад 4 тисячі гривень. У дружини доходи від підприємництва більші, — каже чоловік.
Згадує, як під Новий рік батько повернувся з Москви. Був там у відрядженні. Привіз синові іграшковий автомат:
— Три роки я його з рук не випускав. Автомат був на батарейках. Світився, стріляв.
1964, 7 липня — Андрій Матковський народився на станції Кок-Су Каратальського р-ну Алма-Атинської області (Казахстан) у родині залізничників
1981 — закінчив суворовське училище в Казані
1985 — одружився з Вікторією Кобищан із Полтави
1986 — закінчив Київський інститут народного господарства
1986 — переїхав до Полтави, працює економістом "Облагробуду"
1987, 4 вересня — народився син Павло
1999 — начальник податкової інспекції міста
2001 — заступник директора регіонального управління "Приватбанку"
2005, 24 січня — з"явився на світ син Михайло
2006, 26 листопада — на позачергових виборах Андрія Матковського обрали мером Полтави
3 
1
Коментарі
2