Із 28-річною киянкою Марією Кальченко знайомимося в Дніпропетровську. Жінка працює кінологом мобільного рятувального центру при МНС України.
Із колегами після вибуху похала розбирати руїни будинку N127 по вул. Мандриківській. 13 жовтня в цьому місті від вибуху газу завалився під"їзд 10-поверхового будинку. Марія працює з 3-річною Шармі — чемпіонкою України та переможницею конкурсів у шести країнах світу.
Невдовзі зустрічаємося в Києві, у двокімнатній хрущовці неподалік Ленінградської площі. У помешканні на 25 кв. м Марія Кальченко живе з матір"ю, бабусею, братом та невісткою. Виховують трьох малих дітей. Із чоловіком жінка розлучилася.
— Маріїній доньці Лізі 5 років. А двоє інших — сина Антона, — розповідає мати Марії, 50-річна Валентина Василівна. — Даша на два місяці молодша за Лізу, а Ростику — два з половиною.
— Хіба можна отак із малими дітьми жити? Це ж уму непостіжимо! — бідкається бабуся Катерина Григорівна, 75 років. — Тут дихати нічим, як їм не хворіти? 21 рік ми стоїмо у квартирній черзі, як багатодітна сім"я.
У хрущовці живе ще троє собак. Марія приводить їх.
— Сюда, сюда, дєвочки! — штурхає вона тварин.
У собак доглянута, блискуча шерсть. Вони тикаються носами людям у коліна.
— Це Вервольфа, Вося. Я з нею працювала раніше, доки її не списали, — показує найстаршого пса Марія.
— Старі собаки, як старі люди, — додає бабуся Катерина, яка на ліжку плете шкарпетку. — Кому потрібні? Собака 7 років у МНС відпрацювала. За кордоном їм пенсію дають. А в нас що — не присипляти ж її.
Раніше Марія їздила на рятувальні роботи з Вервольфою. Нині у МНС служить молодша — Шармі.
— Шармі означає "прекрасна, чарівна". Її взяли з "Великого князівства" — собачого питомника, створеного кінологом Тетяною Чеботарьовою. Царство їй небесне. Нещодавно померла від раку, — каже жінка.
Живих людей жодного разу не знаходили
Марія розповідає, що тварин тримала завжди.
— Після Чорнобиля ми з донькою поїхали на Дніпропетровщину, на мою батьківщину, — згадує Катерина Григорівна. — Це неподалік Кривого Рогу, біля Жовтих Вод, де уран видобувають. Марія ще малою була. Загнуздає козу й возить дітей на ній. Ігрушок у неї не було. Сильно красиво вміла малювать. У дитсадку такого кремля зліпила. Її питали — а повітря можеш нам намалювать? У неї батько художник, і дід по батькові художник у Москві.
Скільки заробляє, Марія не каже.
— Командир заборонив, — пояснює вона.
Дізнаємося самі: в Україні рятувальник-кінолог отримує не більше 1 тис. грн. Для того, щоб утримувати собак, Марії доводиться відмовлятися від нових черевиків.
— Упаковка корму коштує 200 гривень, — бідкається жінка. — Собака з"їдає його за місяць. І домашнє все змітають, як пилососи.
У тісному передпокої на одній стіні висять дитячі санчата. На другій — собачі намордники, ошийники, повідки. У тісній клітці, під вішалкою для одягу, живе Шармі. Жанет — під обіднім столом на кухні. А Вервольфа — у клітці.
— Гуляємо двічі на день по півгодини, — розповідає Марія. — Тут, на пустирі. У нас майданчика для дітей під будинком немає. Не те що для вигулу собак.
На килимі над ліжком у кімнаті кількадесят медалей.
— Їздили з Шармі на навчання до Польщі. У Севастополь, де в Качі обвалився берег, — розповідає Марія. — У Туреччині 1999 року та в Ірані розбирали завали після землетрусу. Живих людей жодного разу не знаходили.
У Дніпропетровську київські рятувальники провели 4 дні.
— Усі наші з центру були — Олена Олександрова з лабрадором, Григорій Калько й Інна Хуторна з німецькими вівчарками, Володимир Францев. У нього метис спанієля й такси. Спали в наметах, на голій підлозі. І люди, й собаки. Знайшли мертвого чоловіка. Кажуть, то будівельник був, якого відкинуло ударною хвилею.
Ростик заходиться плачем. Бабуся бере малого на руки. Ліза простудилася в дитсадку, тому теж сидить удома.
— Торік вона ходила до художньої студії на бульварі Давидова, — розповідає мати. — А нині не ходить, бо хвороблива.
1979, 29 червня — Марія Кальченко народилася в Києві
1995 — після 9-го класу працює на іподромі; купила цуценя добермана Вервольфу
1998 — працює в мобільному рятувальному центрі при МНС кінологом
1999 — розбирає завали землетрусу в Туреччині
2002, 29 листопада — народила доньку Лізу
Коментарі
1