Я вашу газету на своє село виписую, мені вона подобається, а от у Дніпропетровську газет українською мовою купити неможливо. В одному з кіосків мені відповіли, що спеціально не беруть українських газет. Тут наша, східна, Україна, а хочеш читати свої газети — їдь у своє Закарпаття. Чому я по газету повинен їхати в Закарпаття, якщо я народився, виріс і проживаю в селі Могилів на Дніпропетровщині?
У Харкові прийняли мовою регіону російську. А що робити таким, як я? Мої знайомі в Дніпропетровську отримують "Рабочую газету" — її приносять безплатно. Я не хочу нічого безкоштовного, але українській мові потрібен державний захист.
Хочу спитати: чому в нашій Україні такі, як я, зовсім не захищені? Приміром, 9 січня цього року я заправив свій автомобіль 95-м бензином на автозаправці в Царичанці "Тюмень-нафта". Проїхав 200–500 м і став. Мене відтягли за 20 км додому. Злив бензин, прийшлось злити масло, замінити фільтр, купити бензин на заправці "Укрнафта". Ці всі процедури обійшлися в копійочку, і машина знову їздить. А від того бензину з "Тюмень-нафти" (кажуть, то заправки Януковича) навіть пластмаса розчиняється. На мої скарги ніхто не реагірує, доказати, що я тут заправлявся, неможливо.
У депутатів гроші є, вони нас обдирають, а нам немає кого. За що родині Євгена Кушнарьова будуть виплачувати страховку? От якби я пішов на охоту зі своїми друзями, коли вона заборонена, що було б? Нас би судили, забрали б зброю і на перший раз добрячий штраф заплатили б, на другий і третій — може, і посадили б. А такі, як Кушнарьов, ідуть на охоту, коли захочуть, а не коли можна. А що вони всі були п"яні, я з Петранівським (лист надруковано у N17(300) від 2 лютого 2007 р. — "ГПУ") згодний, і так думає весь народ України.
Коментарі