31 січня помер перший український космонавт 67-річний Леонід Каденюк. Під час пробіжки у парку "Царське село" на столичному Печерську знепритомнів. Медики, які приїхали на виклик, констатували смерть.
— Льоня не хворів, щодня влаштовував пробіжки, — плаче у слухавку його дружина Віра Юріївна, 64 роки. — Сьогодні теж бігав у парку. Щойно його забрали в морг.
Леонід Каденюк народився у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області у сім'ї вчителів. Закінчив Чернігівське вище авіаційне училище та Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав кваліфікацію космонавта-випробувача. 14 років працював випробовувачем багаторазової космічної системи "Буран".
— Вирішив стати космонавтом 12 квітня 1961 року, коли Юрій Гагарін побував у космосі, — казав Леонід Каденюк. — Коли 1976-го оголосили черговий набір у групу космонавтів, ні хвилини не роздумував. Із трьох тисяч претендентів відібрали дев'ятеро чоловіків. Я був серед них. Нас ретельно готували. Вивчав медицину, біологію, астрономію, астрофізику й геологію. Космонавти повинні були це знати, бо мали в космосі виконувати наукові експерименти.
1989 року закінчив літакобудівельний факультет Московського авіаційного інституту. Літав на понад 50 типах і модифікаціях літаків. Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем. 1995-го Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. За рік почав готуватися до польоту на американському космічному кораблі "Колумбія".
— Коли дізнався з новин, що Україна уклала зі США угоду про спільну експедицію, негайно написав листа, — згадував Леонід Костянтинович. — Улітку 1996-го вже був у Штатах. Над англійською довелося посидіти, бо володів лише французькою. Терміново здавав на права. Коли мою кандидатуру затвердили на стажування у США, колеги порадили сісти за кермо авто. "Я звик до крил. Навіщо мені колеса?" — віджартовувався. Сказали, що в Америці без машини не обійдуся, бо там люди пішки не ходять. Автомобіль виділило агентство НАСА. Вони забезпечили і будинком для проживання з родиною.
19 листопада 1997 року ще з п'ятьма астронавтами полетів у космос. Узяв із собою тризуб, "Кобзар" та український прапор. Під час польоту двічі вмикав гімн України.
— Був вражений, як виглядає Земля з космосу, — говорив Каденюк. — Жодна фотографія не здатна передати краси Всесвіту.
На борту корабля вивчав вплив невагомості на поведінку людей і ріст рослин. На Землю повернувся за 15 діб — 5 грудня 1997-го.
— В Україні мій політ оцінили у 15 тисяч гривень, — розповідав. — А відомий модельєр Михайло Воронін подарував костюм і смокінг. З розміром угадав, хоча шив без примірки. Казав, йому вистачило побачити мене по телевізору.
2002-го став депутатом Верховної Ради. Був самовисуванцем. Казав, йому пропонували $1 млн, аби зняв свою кандидатуру. Вдруге не балотувався. Останні роки був президентом Аерокосмічного товариства України. Мав звання Героя України.
5 разів перевидав Леонід Каденюк свою книжку "Місія — космос". Востаннє — торік накладом 1,2 тис. примірників. Писав сам. Зізнавався, найважче підібрати слова, аби передати відчуття під час польоту в космосі.
1 рік дописав собі у свідоцтво про народження Леонід Каденюк, щоб стати космонавтом. Школу закінчив 16-річним. До льотного училища приймали з 17 років. Під час вступу голова приймальної комісії попросив РАЦС виписати талановитому юнакові нову метрику.
Старший син викладає бальні танці
Леонід Каденюк двічі був одружений. Із першою дружиною, вчителькою креслення Людмилою Колеватовою, побрався 1973-го. Розлучилися за сім років. У них є спільний син 46-річний Володимир. Із матір'ю живе у Зоряному містечку під Москвою. Має диплом інженера авіаційного озброєння. Працює викладачем бальних танців.
— Отец часто звонил, всегда интересовался, как у меня дела, — говорить Володимир. — Всегда заезжал к нему в гости, когда бывал в Украине.
Удруге Леонід Каденюк побрався з викладачем англійської мови Вірою Юріївною. Їхній син 33-річний Дмитро — юрист.
2 
1
Коментарі