46-річний Костянтин Шаповалов, пастор-протестант, створив Спілку християнських письменників України. Поштовхом до цього стала невдала спроба вступу до Національної спілки письменників.
— Вони там два тижні мої твори розглядали, — каже Шаповалов, сідаючи на лавку навпроти "МакДональдза" в Києві на Хрещатику. — А потім сказали, що це не художня література, а богословська.
Костянтин дістає з папки документи своєї організації. На руці в нього поблискує срібний перстень із блакитним феонітом. Каже, що такої спілки немає ні в Росії, ні в СНД, ні в Європі.
Розповідає, що в 12 років почав займатися греблею на байдарці. Перемагав у всеукраїнських змаганнях. Після служби в танковій частині на Житомирщині, в Лугині, покинув великий спорт. Займався у 1-й Жовтневій лікарні лікувальною фізкультурою і масажем. А 1986-го почав розводити бджіл. Коли бджоли загинули від сильних морозів, відкрив авторемонтну майстерню. Тоді їх ще було небагато.
— Звернув на мене увагу рекет, — потирає він акуратну борідку. — Але я почав щоразу зменшувати суму. Вони змушені були йти на мої умови. Так сума зійшла нанівець, — усміхається Шаповалов. — Але потім те місце, 4 сотки, де була стара батьківська хата і автомайстерня, забрав "Київміськбуд". Нашій родині за це дали непогану квартиру.
Сказали, що дітей більше не буде
Згадує, що Біблію почав читати в 28 років.
— 1998-го запропонували стати вчителем біблійної школи однієї громади. Потім відчув, що можу бути пастором. Перед цим моїй жінці поставили діагноз "фіброміома". Сказали, що дітей більше не буде. Ми звернулися до професора гінекології. Він заявив: потрібна операція. Кілька сестер із громади прийшли до нас додому, — згадує Костянтин, — і звершили молитву. Невдовзі моя жінка завагітніла. 1999-го в нас народилася здорова дівчинка.
Із дружиною Світланою Костянтин уже 22 років.
— 1985-го, я, ще невіруючий, звернувся до Бога: "Господи, якщо ти є! Дай мені жінку не для дискотек, а для життя, для сім"ї", — розповідає він. — І через 24 години зустрів Світлану на вулиці. Через півроку ми пішли до РАЦСу. Потім я завів такий зошит і записував туди все. Із нього й почалася літературна діяльність.
Перша книжка Шаповалова— "Божий задум спокою" — вийшла 2001 року у видавництві "Едем".
— На другу гроші дала одна прихожанка. Тепер у мене вже 14 книг, — хвалиться чоловік.
Нарікає, що ринок християнської літератури в Україні зайняли іноземні пастори. Тому панує мода на все зарубіжне.
— У нас є пастор із Донеччини, з Красноармєйська, Дмитро Леонідович Олешко. Він теж пише і проповідує. Тільки під псевдо Дмитро Лео. Коли в якомусь місті, — зауважує, — на афіші пишуть, що проповідувати буде Дмитро Олешко, то зала напівпорожня. А коли Дмитро Лео — то вщерть заповнена. А коли православні священики запрошують, він виступає під псевдо Дмитро Єлеонський.
Шаповалов совається на лаві.
— Коли я став головою спілки, дружина порадила зняти годинник за 15 гривень. І одягнути дорожчий, — Кость постукує пальцем по циферблату: — Ось, "Апелла". Бо письменник мусить мати вигляд, — пояснює він.
1960, 11 листопада — Костянтин Шаповалов народився в Києві у родині вчителів
1973 — почав займатися греблею в товаристві "Авангард"
1978 — вступив до Київського інституту фізкультури
1982 — служба в лавах Радянської Армії
1985 — одружився зі Світланою
1988 — народилася донька Альона; за два роки — син Дмитро
1992 — відкрив у Києві авторемонтну майстерню
1999 — народилася донька Вікторія; створив церкву "Ранкова зірка"
2007 — організував Спілку християнських письменників України
3 
35413
Коментарі