Вінничанин 79-річний Микола Габрійчук зібрав колекцію літер українського та латинського алфавітів із гілля. Він живе в однокімнатці на Свердловському масиві. Переїхав сюди 2006-го із міста Бровари на Київщині.
— Там теж мав квартиру, але продав, бо на старості жити у великому місті неможливо, — говорить Микола Михайлович. — У Броварах живуть понад 100 тисяч людей, але навіть автобусної зупинки нема. Усі питання треба їхати вирішувати в Київ, а там черги й постійна суєта.
Збирати літери почав 2001 року, коли в лісі під Броварами знайшов латинську D.
— З одної гілки виросла тонша і вросла трохи нижче у цю саму гілку. Позначив це місце, наступного дня прийшов із пилкою, вирізав. А перед цим у мене була літера "И", велика така — із метр висотою і метр шириною. Протримав її на балконі кілька років і викинув, бо мішала ходити. А потім через років три у зимовому лісі побачив на сосні дві літери "Я" і "В". Згадав ту D, що лежала вдома, і до мене дійшло — та це ж алфавіт.
— Щоранку ходив до лісу на зарядку, спостерігав за деревами, за ростом гілок. Жили ми недалеко від траси Черкаси — Київ. Щоби попасти в ліс, треба було перейти радгоспівський садок. Там "О" знайшов. Найбільше покручених гілок у підлісках, там, де молоді дерева висаджені біля високого лісу. Тоді їм не вистачає сонця й гілля крутить у різні боки. Бувало, йшов до лісу о десятій ранку, а додому повертався о шостій вечора.
Микола Габрійчук веде журнал, куди записує, яку літеру коли знайшов, у якому лісі і з якого дерева.
— Більшу частину колекції перевіз із Броварів. У мене була бібліотека на 500 книжок, меблі, але все залишив у старій квартирі, а от літери забрав. У Вінниці таких покручених дерев нема, ліси молодші й гілляки на деревах рівніші. Останньою знайшов цифру "2" в лісі біля психлікарні Ющенка (психіатрична лікарня імені академіка Олександра Ющенка. — "ГПУ"). Гарна така, з дугою і довгим хвостиком. Три роки бігав повз неї й дивився, доки наважився обрізати.
Колекціонер хоче створити музей дерев'яної абетки та фігур із дерева.
— Вони можуть зберігатися понад сотню років. Кожну літеру оброблю антисептиком і покрию лаком.
Крім літер, у колекції Миколи Михайловича булави з головами тварин, дерев'яна щука і рамка під дзеркало з гілки черемшини, зігнутої під прямим кутом.
Раніше збиранням не захоплювався.
— Коли вийшов на пенсію, зробив родовід свого батька. Познаходив усіх його братів, узяв їхні фото і фото їхніх дітей. П'ять років їздив по Україні, шукав родичів. Тепер родовід повісив над своїм ліжком, називаю його іконостасом.
3 
1
Коментарі
5