Наприкінці травня у Львові відкрили майстерню карамелі. П'ять разів на день тут варять ці солодощі та роблять цукерки на паличках.
— Лизуни, лизаки, смоктунці, сосунці, сушки, смокталики, лизарики — як тільки наші карамельки не називають, — кондитер 30-річна Іванна Турків виносить із кухонного приміщення у просторий зал каструлю. У ній 8 л розведеного у воді цукру.
Іванна за освітою журналістка. Кілька років працює кухарем в одному із львівських ресторанів. Аби навчитися робити карамель, їздила на місяць стажуватися до Франції, Польщі та Чехії.
Половина крамниці-майстерні заставлена гранітними столами, відокремлена високим склом. За ним четверо туристів із фотоапаратами дивляться, як готують солодощі.
— Температура карамелі — 140 градусів, нам її треба охолодити до 50. Працюємо у трьох рукавичках, але все одно пече, — Іванна виливає рідкий цукор на гранітний стіл, посипає лимонною кислотою, додає смаковий ароматизатор "скандинавське яблуко", — каже. Клієнти понад усе полюбляють смак фруктів, кави і шоколаду.
Майстер ділить карамельну масу на чотири частини. Найбільший шматок розминає руками, витягує, передає двом хлопцям-помічникам. Ті накидають масу на залізний гак, що на стіні. Розтягують та знову накидають. За 5 хв. коричнева карамель світлішає, ще через стільки ж — стає перламутрово-біла.
— Карамель змінює колір, бо ми насичуємо її киснем. Це як білок яйця збивати. Тоді він стає пухкий і світлий. В інші шматки додаю натуральні барвники. Зелений — із трави, червоний — морква чи інші овочі-фрукти. Карамельки із ягідним візерунком зробити просто. Найважче виписувати у цукерочці, завбільшки як ґудзик імена, — показує солодощі діаметром 1 см із написом "Артем+Віка".
Розкачує білу цукрову масу. Широкі пласти зеленої та червоної карамелі накладає по боках. Виходить півметрова ковбаска з кольоровими смужками. Помічники витягують її. Потім Іванна ще качає її на окремому столі. Отримує тонку смужку. За кілька хвилин та холоне, стає тверда. Майстер гострим ножем ріже її на шматки. Пригощає присутніх теплими карамельками.
— У нас эти конфетки петушками называют, — куштує цукерки Василь Рубанов, 56 років. Приїхав із туристичною групою до Львова із російського Санкт-Петербурга. — В детстве мы сахар варили, добавляли уксус и заливали в формочки-фигурки петушков. Вставляли спичку — и лакомство готово.
100-грамові упаковки карамелі продають за 20 грн, цукерки на паличці — від 5 до 50 грн.
— Одного разу на замовлення зварили 20 кілограмів, — розказує Іванна Турків. — Одна фірма на корпоратив забажала карамельок із логотипом. А нещодавно робили солодкий ноутбук. Дівчина хлопцю-програмісту такий подарунок на уродини захотіла. Діткам на день народження солодкий будиночок замовили, який у казках буває.
7 
1
Коментарі