"Гру у вибивного тато показав"

У місті Умань Черкаської області в мікрорайоні Осташівка граються діти.

— Виходимо щовечора в щось грати, — розказує 11-річна Катерина Іваненко. — Під час школи було менше часу, на канікулах — можна допізна.

9-річний Олексій Давидюк ставить горизонтально долоню. Діти до неї приставляють пальці. Олексій каже: "Под моею крышей завелися мыши, стала бабушка считать — раз, два, три, четыре, пять". Швидко стискає долоню. Хто не встиг смикнути пальця — піймався. Тепер він має водити.

Кажуть, ще люблять водяні пістолети та гру "камінь, ножиці, папір".

— Часто граємо в кеч (з англійської — спіймати, ловити. — "ГПУ"), — говорить Олексій. — Той, що водить, мусить наздогнати будь-кого з нас і торкнутися.

Із двору виносять м"яч. Грають у вибивного.

— Визначаємо майданчик. Двоє стають по краях. Решта бігають усередині. Двоє по черзі кидають м"яч — вибивають гравців. Якщо м"яч доторкнувся будь-якої частини тіла — учасник вибуває. І так доки не виб"ємо всіх, — пояснює Катерина. — Цю гру мені тато показав.

×