У селі Ратівці Ужгородського району Закарпаття живе 59-річна Єва Адам. Прізвище отримала після заміжжя за Людвігом Адамом.
З Євою Олександрівною зустрічаємося у початковій угорськомовній школі сусідніх Малих Геївців. Після дзвінка на перерву сідаємо у класі.
— Воспитываю детей 42-й год, — розповідає російською з угорським акцентом. — До школи виховувала діток у садку. Любила їх змалку. Спершу вибавила сестрину дочку, потім братового сина.
Дівоче прізвище Єви Олександрівни — Балла.
— Вийшла я заміж пізно — у 30. Старші брат і сестра одружилися й роз'їхалися зі своїми сім'ями. Я лишилася біля батьків. Дуже їх любила, тому не спішила заміж.
Відмовила чотирьом.
— Перший раз кликав заміж у 15 років у піонерському таборі молодий піонервожатий. Із майбутнім чоловіком познайомилася на сільських танцях. Людвіг підійшов до мене й запросив потанцювати. Був дуже скромний і неговіркий. Через півроку попросив моєї руки, і я не відмовила. Коли взяла чоловікове прізвище, всі знайомі дивувалися, як можна було так вгадати. А я тішилася, що від цього в мене доля буде гарною.
За рік у подружжя народилася донька.
— Назвали її по-угорськи — Дьордікою. Хоча чоловік і батьки наполягали, аби була Євою. Хотіли, щоб у родині продовжувалося співвідношення прізвища й імені. На другу дитину не зважилася. Спершу планувала народити, коли дочка піде в перший клас. Але не схотіла, бо мала 37 років.
Чоловік помер три роки тому.
— Ми дуже любилися. Він, як одружилися, одразу сказав: "Єва, приймати рішення в родині будеш ти". То я в сім'ї була за главу. Він шоферував у колгоспі. Мене й дочку дуже любив і поважав. Разом із ним лягали спати, разом просиналися. Мав тільки 59 років. Дуже мріяв діждати до пенсії. Увечері лягли з ним, як завше, спати, а вранці знайшла його холодним. Перед тим удень він працював у полі з сіном, стояла велика спека. А ще дуже багато курив. Помер від інфаркту. Я важко переживала.
Щодня Єва Адам їздить до школи велосипедом.
— Від Ратівців до Геївців 4 кілометри навпростець, а кругом — 10. Щоб не об'їжджати, сідаю вранці на велосипеда. Ще цей навчальний рік попрацюю і буду йти на пенсію. У дочки народилася дівчинка Софія. Буду з дитиною вдома сидіти, а донька піде вчителювати.
Каже, на її ім'я та прізвище люди неадекватно реагують.
— Бувало, їду в місто якісь папери оформляти. Як скажу в установі, як мене звати, люди аж очі відривають від паперів й на мене дивляться. Коли виїжджаю за кордон, то на митниці документи звіряють — не вірять.
2 
35413
Коментарі