— Дідок так ужився в роль Ілліча, що на старості літ захворів на параною, — каже Тетяна Данилова, начальниця управління соцзахисту російського міста Маріїнськ про свого земляка Володимира Круглова, 80 років.
Чоловік останні 12 років заробляв на московській вул. Арбат: фотографувався з перехожими за гроші. Але покинув усе й повернувся додому. Живе в невеликій кімнатці двоповерхового бараку. Із помешкання не виходить, вікна заставив шафами з книжками.
— У магазин бігає пізно ввечері, уночі збирає пляшки на смітниках. А раніше ж веселий був дід! Закрився від усіх людей, — розповідають сусіди двійника Ілліча.
Круглова почали називати "Леніним" на початку 1990-х — діти з сусідського двору розгледіли схожість із малюнком у "Букварі". Володимир змінив зачіску, купив костюм, як у Леніна, і поїхав до Москви.
— Інші двійники на Арбаті спочатку сердилися на мене, бо я — викапаний Ленін, — розповідав Круглов. — А потім змирилися. Порадили вживати коронну фразу: "Мне бы кипяточку!". На вокзалі мені за неї відразу чай безплатно наливали.
На Арбаті можна зустріти щонайменше з десяток двійників історичних постатей. Заробляють у середньому $200–300 на день.
— На травневі свята якось заробив три тисячі доларів, — хвалиться двійник Леніна, 63-річний Анатолій Кокленков. — Для більшої схожості підфарбовую брови та бороду, бо зовсім сиві. До Москви мене запросив друг "Гітлер", він уже кілька років заробляв на своїй схожості з німцем. Двійники вождів у Москві точно не пропадуть. Мені хіба що комуністи докучають. Раніше щодня обзивали нахлібником, яблуками-помідорами кидалися. Тепер заспокоїлися трохи.














Коментарі