26-річний Євген Григоренко з Умані за дві доби проїхав мотоциклом 2 тис. км. Перетнув Данію, Німеччину, Польщу та частину України без прав.
— Виїхав із півночі Данії в суботу о десятій ранку. В неділю ввечері був вдома, в Умані. Мав із собою три бутерброди, а грошей тільки на бензин і каву. Зупинявся лише на заправках. По карті автодоріг Європи розрахував маршрут та визначив, що зупинятимусь кожні 70 кілометрів. Ніч застала на кордоні з Німеччиною. Не зупинявся на нічліг, бо не мав грошей. Їхав через Ґамбурґ, Берлін, Кельн без карти, інколи запитував дорогу. Не спав. На кордоні з Україною сів телефон і закінчилися гроші та бензин. Прикордонник дав 100 гривень, — розповідає. — На кордонах тих, хто на мотоциклі, першими пропускають, а потім машини дивляться. В мене перевірили паспорт, але не просили прав. Дивувалися, що їду сам так далеко. Поляки, коли дізнавалися, що прямую мотоциклом через добрий шмат Європи, пригощали обідами і відмовлялися брати гроші. Дощ, туман і погані дороги застали в Україні. Зазвичай у дощ байкери під мостами ховаються, але я не зупинявся. Хотів швидше приїхати.
У Данії Євген жив майже два роки. Працював за робочою візою у фермерському господарстві, заробляв на день 450 крон. Потім нелегально найнявся у фірму, яка надає послуги з прибирання будинків. Платили по 600–700 крон. Жив у приватному будинку, який винаймали на шістьох.
Їжа в Данії чомусь солодкувата, навіть оселедці
— Платили по 1,5 тисячі крон із людини. Готували самі. Їжа тамтешня чомусь солодкувата, навіть оселедці. Але в містах є російські магазини, де продають пельмені, соління, рибу. Якщо порівняти наш рівень життя з данцями, то нам не скоро досягти такого. Там усе правильно, весь час розписаний. Відпочивають лише у вихідні. Й то тільки з п"ятниці вечора до пізньої ночі суботи. В неділю нічого не працює, всі готуються до робочого тижня. У нас звикли до безладу.
Мотоцикл Євген купив у Данії за 11 тис. крон.
— Штрафували мене двічі, бо без прав їздив. Штрафи великі. Тому порушників мало. Перший раз на — 5 тисяч крон. Як попався без прав удруге — затримали на два дні. В камері кондиціонер, диван, телевізор, умивальник, холодильник, дзеркало. Якщо маєш ноутбук чи комп"ютер — можна користуватися. Раз на день дозволяють замовити піцу. Якщо хочеш купити сигарет — натискаєш на кнопку виклику, даєш гроші і просиш що треба. Відпустили, як сплатив частину штрафу. Хотів решту відробити громадськими роботами, але не дозволили. Тому влаштувався в фермерське господарство.
Хазяїн обіцяв допомогти з документами і легальною роботою. Обманув. І не заплатив. Я лишився без грошей, без роботи. Вирішив їхати додому. Позичив у знайомого грошей на дорогу і поїхав. Бо з мотоциклом на літак не підеш.
Наступного тижня Григоренко планує повернутися в Данію.
— Вирішу ще деякі питання і заберу свої речі. Пізніше поїду на заробітки до Кіпру. Щоправда, звіти мотоциклом приїхати не зможу, хіба що на аероплані, — сміється. — Я фанат мотоцикла. Колись із братом фарбами на дверях намалювали, якими себе бачимо в майбутньому. Я себе зобразив у окулярах поряд із мотоциклом, а брат — на джипі. Я захоплююсь мотоциклами, а брат має фірму з ремонту машин.
Коментарі