Міськрада запланувала до кінця року прокласти велодоріжки на шляхах, де роблять ремонт — просп. Червоної Калини, Стуса, Сахарова.
— Два роки тому у Львові не було жодної велодоріжки. Зараз близько 30 кілометрів — і в центрі, і в спальних районах, — каже 52-річний Олег Шмідт, радник міського голови з розвитку інфраструктури. — Запланували, що до 2020-го у Львові буде 268 кілометрів велодоріжок.
Місту вони дорого обходяться?
— На початку грант 600 тисяч євро дала Німеччина. За ці гроші побудували велодоріжки у кількох спальних районах. Зараз кошти виділяє міська рада, шукаємо наших та європейських спонсорів. Один погонний метр велодоріжки завширшки півтора метра коштує 700 гривень. Кілька років тому — вдвічі дешевше. Де немає можливості зробити, малюємо на асфальті чи бруківці лінію, знак велосипеда.
Що брали за приклад?
— У Європі велодоріжки почали будувати наприкінці 1970-х. Тоді була так звана бензинова криза. Люди вимушено пересідали на велосипеди, а влада розбудовувала інфраструктуру під них. Ідеальна країна для велосипедистів — Німеччина. Це велосипедний рай з усіма можливими привілеями і новинками. Добре почуваються роверисти в Амстердамі, Копенгагені.
Де в Україні розвивають велосипедну інфраструктуру?
— Львів, Вінницю, Київ і Донецьк називають четвіркою українських міст, дружніх до велосипедистів. Київські велоактивісти найбільш прогресивні. Вони штурмують міськраду, планують і розписують схеми доріжок, шукають спонсорів, проводять навчання по безпеці. У Донецьку зробили дешеві велосмуги — фарбою на автомагістралях і дорогах намалювали розмітку, знак велосипеда. Це недовговічне. Якщо робити, то на роки. Бо прийде нова влада, в якої буде протилежний курс, фарба зітреться — і зусилля марні. У Вінниці проклали 11 кілометрів велодоріжок, планують ще 15.
Коли львівські чиновники пересядуть на ровери?
— Частина вже їздить. Мер Андрій Садовий активно бере участь у велопарадах, у неділю катається на велосипеді. В будні рідше їздить, бо йому краще пішки дістатися на роботу. Чиновники різного рангу теж пересіли. У внутрішньому дворику Ратуші щодня припарковані кілька десятків велосипедів.
Є противники велодоріжок?
— Коли прокладали на початку вулиці Шевченка, мешканці виходили із плакатами, вимагали заборонити будівництво. Один дядько каже: я хочу жити в європейському місті, але не хочу щоб роверисти їздили у мене під вікнами. А деякі львів'яни навпаки просять швидше будувати. Наприклад, жителі віддаленого району Рясне. Там дуже складна транспортна розв'язка, люди годинами стоять у черзі до маршруток.
2 
1
Коментарі