— Льоні у березні 18 виповнилося, а Лєна 16-річчя у червні відсвяткувала, — говорить 46-річна Катерина Кушнірук із Львівщини. — Не вконтролювала її, бо своїх трьох дітей маю. Лєнина мама Віка з Італії не вилазить. Оставила доньку на мене, коли тій було 11 років. Там працює нянею. Якби не мої дівчата, я до родів не знала б, що Лєна вагітна. Вона крупненька була з дєтства.
31 серпня Катерина Іванівна видала заміж племінницю 16-річну Олену.
— Зустрічатися з Льоньою почали в дев'ятому класі. Він з сусіднього села. На дискотеку приїжджав її забирати, додому привозив. Я його бабу добре знаю, тому дитину йому довірила. Він її любить. Як із батьками на базар у Перемишляни їде, постійно привозить то кофту, то блузку, то фруктів торбу. Тішилася, що їй такий ухажор попався, бо ж вона сирота при живих батьках. Сестра Лєну в 17 років родила від хлопця з сусідньої вулиці. Коли Віка завагітніла, його в армію забрали. Повернувся і женився з іншою. Потім і її покинув, бо на стройці в Москві зустрів другу. Сестра за п'ять років в Україну не прилітала. На Різдво й Пасху шле гроші та подарунки. Жаліється, що Лєна з нею по телефону говорити не хоче, а вона вже й не пам'ятає, як та мама виглядає.
— Про те, що вагітна, Лєнка зізналася моїй доньці Карині. У п'ять місяців я її до гінеколога повела, а там не п'ять, а сім місяців. Не знали, чи ставити на облік, чи їхати в роддом. Я така зла була, що прямо до Льоньчиних батьків поїхала. Удома тільки мати була. Розплакалася, що її у 36 років бабою зробили. Каже: "Не обіцяю, що Льоня вашу Лєну заміж візьме, але грошима будемо помагати". Тут Льоня з роботи вернувся. Нас на порозі побачив і все поняв. Ніхто не думав, що він такий порядний окажеться. Покликав Лєну за себе. Дозвіл на шлюб отримали через суд, бо в нас можна виходити заміж тільки після 18. У загсі їх розписала моя подруга. Хоч домовилися весілля не робити, але Віка 1000 євро вислала. Запросили 20 гостей, накрили стіл удома. Вінчатися будуть після того, як родить. До кінця вересня повинна мати хлопчика. Будуть жити з Льоніними дідом і бабою. Вони на внука хату переписали.
Леонід працює перукарем, закінчив курси у Львові. Отримує 2,5 тис. грн зарплати.
— Я Лєну люблю. Рано чи пізно збирався на ній женитися, — говорить молодий. — Зустрічалися два роки. Кращої за неї не знайду. Вона весь час через фігуру комплексує, бо я худий, а вона трошки поправилася під час вагітності. Але мені ніколи худі дівчата не подобалися. Прошу її, щоб не сідала на дієту після родів. Коли взнав про дитину, був шокований. Але якщо вона моя, то як її можна не прийняти. Про вагітність узнали, коли в Лєни була затримка. До останнього надіялися, що підуть місячні.
Олена лежить на збереженні у пологовому будинку. У травні закінчила школу. Після декрету хоче йти вчитися на перукаря.
— Живіт уже опустився, — продовжує Леонід. — Лікар каже, родить з дня на день. Я купив памперси, пелюшки і пару костюмчиків. На родах буду, щоб підтримати. На останньому УЗІ сказали, що малий важить 4,2 кіло. Лікарі хочуть Лєну кесарити, але вона вирішила родити сама. Назвемо сина Артемом. На хрестини Лєнина мама обіцяла з Італії приїхати. Просить не купляти ні люльку, ні візочок. Усе подарує.
7600 ранніх шлюбів зареєстрували в Україні торік. Заміж вийшли 96 неповнолітніх киянок.
2 
1
Коментарі