— Соромлюся танцювати на дискотеках. А виступити на змаганнях перед сотнями людей — жодних проблем, — говорить колишній військовий 35-річний Петро Скитиба із Золотоноші на Черкащині. 2014-го півроку провів у зоні АТО. Після повернення відкрив власну танцювальну школу.
— У юності танцював лише за зачиненими дверима власної кімнати. Оце й були всі мої заняття з танців. Дорослим із другом загорілися ідеєю відкрити спортивний клуб. Назвали його "Юпітер" від наших імен — Юрій і Петро, — розповідає Петро. Одночасно ремонтує розетку в спортзалі на три приміщення. Два — для тренувань, одне — з настільним тенісом і тиром. Усередині тепло, бо працюють обігрівачі. Зал розташований у центрі міста.
— Потім з'явилася танцювальна школа, — продовжує Скитиба. — Стартовий бюджет становив 700 гривень. Орендували приміщення. Купили велике дзеркало. Потім зробили ремонт. Трапляються прикрі випадки. Якось поклали нове дзеркало на підлогу й почали обклеювати. Я випадково сперся на нього коліном. Тріснуло — 700 гривень нема.
Запросили тренерів із Черкас і почали давати перші уроки. Зараз робимо ремонт у новому залі для брейк-дансу.
Петро, одягнений у чорний костюм "Адідас", показує кілька рухів із брейк-дансу. Перед тренуванням на пілоні перевдягається в шорти й футболку — так легше виконувати рухи.
За освітою Скитиба — військовий. Сім років служив за контрактом прикордонником. Потім розводив кролів. Покинув, коли його забрали на службу в зону АТО. Живе в цивільному шлюбі. Має синів 9-річного Станіслава та 1-річного Гліба.
— Працював різноробочим після АТО. Десь поремонтувати, допомогти. Але все думав, аби відкрити щось своє. У нашому місті немає шкіл, де діти могли б навчатися брейк-дансу або танців на пілоні. Але я не вмів професійно танцювати. Почав учитися, багато тренувався, переймав досвід.
Зараз удень треную інших, а вночі — сам. Маємо понад 70 учнів. Найменшій дівчинці — 5,5 року, найстаршій учениці — за 40. Планую проводити заняття з танців на пілоні для чоловіків.
Навчання у школі коштує 180–300 грн на місяць. На тиждень проводять три-чотири заняття.
— Зараз батькам іноді важко знайти 200–300 гривень для танців. Тому для дітей учасників АТО у нас 50 відсотків знижки. Надаємо їх також сім'ям, де двоє або більше дітей.
Якщо люди кажуть, що зараз не мають грошей заплатити, можуть зробити це пізніше.
Перед заняттям дівчинка кличе Петра до себе й дарує йому набір ялинкових новорічних іграшок.
— Дітям тут подобається. Дуже люблять крутитися на пілоні. Коли починав викладати, сказав, що мене звати Петро Сергійович. Потім зрозумів, що їм важко вимовляти таке довге ім'я, висячи вниз головою на пілоні. Тому зараз звуть мене просто Петя.
3 
35413
Коментарі