— Два года назад сделал свой первый деревянный велосипед. После этого на обычные металлические не сажусь, — каже киянин 24-річний Гліб Караул. Із 2013-го він робить велосипеди з сосни та дуба. Продає по $1,2 тис. — майже 29 тис. грн.
Із Глібом Караулом зустрічаємося на столичній Контрактовій площі. До пам'ятника Григорію Сковороді він під'їжджає дерев'яним велосипедом. Руль та рама зроблена з дуба. Покриті лаком. Колеса — французькі, шкіряне сідло ручної роботи — англійське.
— Із дитинства любив велосипеди, — розповідає Гліб. — В інституті одним із перших почав їздити на пари велосипедом. Друзі казали: маєш удома круту машину, а приїжджаєш на вєліку. Десь на другому курсі загорівся ідеєю змайструвати велосипед. Сидів на парах і робив креслення.
Якось друг показав фотографії дерев'яного велосипеда. Якщо зробиш такий, зразу купую в тебе, сказав. Спочатку працював над малюнками і кресленнями. За три місяці велосипед був готовий. Місяць шукав спеціаліста, який би на фрезерному станку вирізав деталі — тому нецікаво, той багато грошей просить.
Поставив сідло з харківського велосипедного заводу, колеса взяв китайські. Брав найдешевші деталі. Але після першої моделі зрозумів, що економити не варто. Красива рама з дерева не поєднується з китайськими колесами. До того ж вони не надійні й застарілі в порівнянні з тим, що пропонують у світі. Але друг той велосипед купив. Їздить на ньому залюбки.
Біля Гліба зупиняється вусатий чоловіків років 50. Обдивляється велосипед з усіх боків.
— Это израильский? — запитує. — Мы с женой в прошлом году там отдыхали. В одном магазине точно такой приметили. Хотели купить, но не смогли себе позволить раскошелиться на 2,5 тысячи долларов.
— Це — український, — каже Гліб. — Коштує набагато дешевше.
Чоловік записує номер його телефона. Обіцяє подзвонити.
— За кордоном такі велосипеди дуже популярні. Аналогічна модель в Німеччині чи Англії коштує 2,3 тисячі доларів. Я беру європейські деталі — французькі колеса, англійські сідла. Їх роблять зі шкіри. Шиють вручну. Дерево просочують голландським маслом. Після цього на велосипед можна вилити хоч 10 відер води.
Велосипед гарно миється, відчищається наждачкою. Важить 17 кілограмів, розвиває швидкість до 40 кілометрів за годину. Раніше один робив кілька місяців. Зараз змайструю за тиждень.
Дає покататися на велосипеді. Їхати легко. Дерево глушить вібрації. Бруківка під колесами не відчувається.
— За рік зробив п'ять таких, — продовжує Гліб. — Розкупили друзі і знайомі. На такий велосипед усі звертають увагу. Якось їхав повз автомобільний затор. Водії повідкривали вікна, щоб краще роздивитися. Махали й показували "клас". Один чоловік на "Бентлі" розвернув машину й поїхав за мною. Коли зупинився, сказав: треба буде купити в тебе такий для тещі. Вона вже давно спортом хоче зайнятися, але ніяк не збереться.
Записав мій номер, наприкінці зими обіцяв подзвонити.
4 
1
Коментарі
1