Поминальний день у Донецьку називають Фоминою неділею. Померлих згадують через тиждень після Великодня.
Зранку 11 квітня при в"їзді на Щегловське кладовище утворився багатокілометровий затор з автобусів і автівок. Цей цвинтар називають "кладовище Звягільського". Ховають загиблих гірників шахти ім. Засядька. Нею керує нардеп Юхим Звягільський. Центральна алея веде до білої вежі — це східний ствол копальні. З нього піднімають на-гора тіла загиблих. Хоронять поряд.
Могила гірника Миколи Кустова викладена тротуарною плиткою, металева огорожа пофарбована в біле. За металевим столиком зібралися його родина: вдова, дві дочки, зяті, внучка та сестра дружини. На столі тарілки з сиром, шинкою, м"ясом, грибами, свіжими овочами. П"ють горілку, вино, мінеральну воду та сік.
48-річний Микола Кустов помер у лікарні 30 серпня 2001 року. Він потрапив в епіцентр вибуху на шахті.
— Був при свідомості. Обгоріло 65 відсотків тіла, — розповідає російською вдова Зінаїда Володимирівна, 57 рокiв. — Але від легенів не залишилося нічого.
На чорному обеліску Кустова його портрет. У вмонтованій вазі штучні квіти та живі гвоздики.
— Микола Петрович не курив. А я курю навiть при дочках, — Зінаїда Володимирівна відходить, запалює сигарету. — 1999-го була аварія на його ділянці. Уся бригада загинула. І його близький друг Едiк Попов. Коля в той день на роботу не пішов. У молодшої доньки Олi був випускний — вона закінчила молодшу школу. Чесно кажучи, ми тоді купили для нього лікарняний. Коля, коли дізнався про аварію, сказав: "Значить, 100 років житиму". А за якийсь час попросив: "Якщо раптом трапиться, зроби мені пам"ятник як у Едіка — невеликий. Не хочу нести на собі тягар". Мій батько умовляв його піти з шахти. А чоловік казав: "У мене ж дві дівки, потрібно на придане заробити". У старшої дочки було призначено весілля на 25 серпня 2001 року. Вибух стався 19-го. Вони розписалися, а весільна сукня не знадобилася, скасували свято.
У дочки було призначено весілля на 25 серпня. Вибух стався 19-го
Старший зять на гранітну плиту кладе паперову серветку. Ставить пластиковий стаканчик із горілкою. Зверху бутерброд. Поряд кладе цукерки, печиво.
За кілька кроків від могили Миколи Кустова в огорожі стоять три однакові чорні пам"ятники. На кожній могилі горить лампадка. На серветках паски та крашанки.
— Це Чернецькі: батько і два сини, — розказує Зінаїда Кустова. — Батько Сашко Чернецький загинув в аварії 2000 року, старший син Дiма — 2001-го, йому було 22. А молодший Сергій — 2007-го.
До Кустових підходить чоловік у темних окулярах. Зінаїда Володимирівна впізнає 58-рiчного Сергія Чурсіна. Він пішов із шахти після аварії 2001 року.
Чурсін підходить до братської могили шести шахтарів. На спільній плиті зроблено шість уступів. Лежать живі нарциси і хризантеми. Пишний вінок із паперових квітів примотаний до пам"ятника скотчем. На серветках шість поліетиленових кульків з їжею. Поряд із деякими — по кілька сигарет і "чвертки" з горілкою.
— Вони згорiли. Вважалися зниклими, — каже Сергій Чурсин. — Там усе було запечатано породою під час пожежі — не могли до них пробраться. Через півроку зібрали кісточки і тут разом склали. А буває, нема чого й ховати: закопують замість кісток речі шахтаря.
На кладовищі батюшка служить панахиду.
Більшість шахтарських пам"ятників прямокутні. Деякі зроблені як полум"я. На багатьох плитах намальовані шахтарські каски і терикони. Серед інших виділяється пам"ятник Василеві Силiну: у формі церковного купола, на ньому медаль "Шахтарська слава". У мармурову плиту вмонтована справжня шахтарська каска.
На гранітній плиті Сергія Климова хлібними крихтами викладений православний хрест. Надгробків у вигляді хрестів немає.
Три кладовища носять назви шахт
Три із 23 кладовищ Донецька названі іменами вже закритих шахт: кладовище шахти N29, шахти 2/16 та шахти N6.
Ще одне — Щегловське — біля діючої копальні ім. Засядька. Під цвинтарем розташовані вугільні пласти. Шахту Засядька вважають однією з найбiльш вибухонебезпечних. Але там видобувають якiсне вугілля, що коксується, тому її досі не закрили.
1999 року від вибуху на шахті ім. Засядька загинули 50 гірників. 2001-го — 55 шахтарів загинули і 10 зникли безвісти. 2002-го пішли з життя 20 людей. 2006 року 13 гірників отруїлися метаном. 2007-го на копальні сталися три вибухи поспіль: загинуло 106 чоловік.















Коментарі