понеділок, 12 квітня 2010 23:05

"Чоловік не курив. А я курю навіть при дочках"

Автор: фото: Тетяна ЗАРОВНА
  Донеччани стоять біля братської могили. Там поховані останки шести шахтарів. Після пожежі на шахті їх вважали зниклими безвісти. До тіл змогли дістатися через півроку
Донеччани стоять біля братської могили. Там поховані останки шести шахтарів. Після пожежі на шахті їх вважали зниклими безвісти. До тіл змогли дістатися через півроку

Поминальний день у Донецьку називають Фоминою неділею. Померлих згадують через тиждень після Великодня.

Зранку 11 квітня при в"їзді на Щегловське кладовище утворився багатокілометровий затор з автобусів і автівок. Цей цвинтар називають "кладовище Звягільського". Ховають загиблих гірників шахти ім. Засядька. Нею керує нардеп Юхим Звягільський. Центральна алея веде до білої вежі — це східний ствол копальні. З нього піднімають на-гора тіла загиблих. Хоронять поряд.

Могила гірника Миколи Кустова викладена тротуарною плиткою, металева огорожа пофарбована в біле. За металевим столиком зібралися його родина: вдова, дві дочки, зяті, внучка та сестра дружини. На столі тарілки з сиром, шинкою, м"ясом, грибами, свіжими овочами. П"ють горілку, вино, мінеральну воду та сік.

48-річний Микола Кустов помер у лікарні 30 серпня 2001 року. Він потрапив в епіцентр вибуху на шахті.

— Був при свідомості. Обгоріло 65 відсотків тіла, — розповідає російською вдова Зінаїда Володимирівна, 57 рокiв. — Але від легенів не залишилося нічого.

На чорному обеліску Кустова його портрет. У вмонтованій вазі штучні квіти та живі гвоздики.

— Микола Петрович не курив. А я курю навiть при дочках, — Зінаїда Володимирівна відходить, запалює сигарету. — 1999-го була аварія на його ділянці. Уся бригада загинула. І його близький друг Едiк Попов. Коля в той день на роботу не пішов. У молодшої доньки Олi був випускний — вона закінчила молодшу школу. Чесно кажучи, ми тоді купили для нього лікарняний. Коля, коли дізнався про аварію, сказав: "Значить, 100 років житиму". А за якийсь час попросив: "Якщо раптом трапиться, зроби мені пам"ятник як у Едіка — невеликий. Не хочу нести на собі тягар". Мій батько умовляв його піти з шахти. А чоловік казав: "У мене ж дві дівки, потрібно на придане заробити". У старшої дочки було призначено весілля на 25 серпня 2001 року. Вибух стався 19-го. Вони розписалися, а весільна сукня не знадобилася, скасували свято.

У дочки було призначено весілля на 25 серпня. Вибух стався 19-го

Старший зять на гранітну плиту кладе паперову серветку. Ставить пластиковий стаканчик із горілкою. Зверху бутерброд. Поряд кладе цукерки, печиво.

За кілька кроків від могили Миколи Кустова в огорожі стоять три однакові чорні пам"ятники. На кожній могилі горить лампадка. На серветках паски та крашанки.

— Це Чернецькі: батько і два сини, — розказує Зінаїда Кустова. — Батько Сашко Чернецький загинув в аварії 2000 року, старший син Дiма — 2001-го, йому було 22. А молодший Сергій — 2007-го.

До Кустових підходить чоловік у темних окулярах. Зінаїда Володимирівна впізнає 58-рiчного Сергія Чурсіна. Він пішов із шахти після аварії 2001 року.

Чурсін підходить до братської могили шести шахтарів. На спільній плиті зроблено шість уступів. Лежать живі нарциси і хризантеми. Пишний вінок із паперових квітів примотаний до пам"ятника скотчем. На серветках шість поліетиленових кульків з їжею. Поряд із деякими — по кілька сигарет і "чвертки" з горілкою.

— Вони згорiли. Вважалися зниклими, — каже Сергій Чурсин. —  Там усе було запечатано породою під час пожежі — не могли до них пробраться. Через півроку зібрали кісточки і тут разом склали. А буває, нема чого й ховати: закопують замість кісток речі шахтаря.

На кладовищі батюшка служить панахиду.

Більшість шахтарських пам"ятників прямокутні. Деякі зроблені як полум"я. На багатьох плитах намальовані шахтарські каски і терикони. Серед інших виділяється пам"ятник Василеві Силiну: у формі церковного купола, на ньому медаль "Шахтарська слава". У мармурову плиту вмонтована справжня шахтарська каска.

На гранітній плиті Сергія Климова хлібними крихтами викладений православний хрест. Надгробків у вигляді хрестів немає.

Три кладовища носять назви шахт

Три із 23 кладовищ Донецька названі іменами вже закритих шахт: кладовище шахти N29, шахти 2/16 та шахти N6.

Ще одне — Щегловське — біля діючої копальні ім. Засядька. Під цвинтарем розташовані вугільні пласти. Шахту Засядька вважають однією з найбiльш вибухонебезпечних. Але там видобувають якiсне вугілля, що коксується, тому її досі не закрили.

1999 року від вибуху на шахті ім. Засядька загинули 50 гірників. 2001-го — 55 шахтарів загинули і 10 зникли безвісти. 2002-го пішли з життя 20 людей. 2006 року 13 гірників отруїлися метаном. 2007-го на копальні сталися три вибухи поспіль: загинуло 106 чоловік.

Зараз ви читаєте новину «"Чоловік не курив. А я курю навіть при дочках"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути