— Коли росіяни оголосили гусей нашою біологічною зброєю, ми з дівчатами спочатку посміялися, а потім почали освоювати гусячу тему. Колеги в'язали, а я вирішила шити, — каже 58-річна Наталія ДРЕМЛЮГА з Вінниці. З 2019-го робить ляльки. Останнім часом виготовляє бойових гусаків.

— Змінювала крила, лапи. Мінялися черевики, зробила руки. Потім у гусака з'явилася подружка, — продовжує. — Якось зайшла до магазину — побачила нитки кольору шампанського, пухнасті. О, Бориса Джонсона (колишній британський прем'єр. — ГПУ) зачіска. Приклала до бойового гусака — вилитий прем'єр. Вичитала, що в нього сині очі. Думаю, синя краватка буде доречна. Довго черевики розглядала — є багато фотографій. Зачепилася за образ випадково, а потім не могла зупинитися.

 

Лялька гусака, схожого на Бориса Джонсона стала найпопулярнішою. Наталія отримала на неї понад 30 замовлень.

— Коли "Джонсона" зробила, зрозуміла, що іграшка краще виглядає з довгими ногами. Викрійку трохи змінила. І з гусаком-десантником та сама історія — пошила його вище: замість 25–35 сантиметрів. Жінка замовляла на подарунок для чоловіка-полковника. Змінилося і волосся ляльки: немає нитки, яка була спочатку. Взяла подібну. Люди одразу помітили, що зачіска не та. Хоч колір той, але вона не така жорстка. "А чи можна дочекатися тих ниток?" — питають. А їх немає ніде. Хтось сказав, що він не такий задерикуваний, як раніше. Так його ж зняли — жартую.

— Настрій ляльки змінюється не тому, що я так хочу, — говорить Дремлюга. — Інакше трохи пришила, пофарбувала, й вона вже інша. Той сумний, той веселий. У того ніс коротший, у того довший. Усі різні. Іноді викрійку трохи нахилила, повернула на тканині й поза змінилася. Не завжди свідомо, а через ручну роботу. Одна тканина закінчується — знаходиш іншу. Спочатку брала з пікселями, а зараз — тільки з кленовим листям. Покупцям завжди надсилаю фотографію готової ляльки. Можу в інший колір пофарбувати черевики. Іноді так прямо й пишу: точно таке не вийде.

Влітку на ляльку експрем'єра була черга до жовтня. Зараз Наталія замовлення не приймає: пропонує списатися ближче до зими.

— Був момент, коли в мене іграшок було багато, і все це лежало без руху. Я ходила на виставки, всі ойкали, охали, але ніхто нічого не купував. Дитячі іграшки розбирали, а інтер'єрні були незатребувані. Нині в мене майже нічого не залишилося. Коли вийшов гусак, скупили все, що лежало рік і довше. Дивилися в мене на сторінках в інтернеті й вибирали: велика баба-Яга, великий старий Хотабич, янгол.

 

Пошив однієї іграшки займає чотири дні. Потім її треба щільно набити синтепоном — майже пів подушки йде. Робити варто одразу три-чотири іграшки, тоді буде швидше. Але все одно за місяць виходить не більш як шість ляльок.

— Коли зробила Джонсона, почали писати, що тепер необхідно зробити Макрона й Шольца. Але в англійця є особливість, та ж зачіска. А в тих усе простіше. Часто пропонують зробити ляльку нашого президента. Вчора чоловік забирав замовлення і спитав: "Чи буде Зеленський? А Порошенко?" Але мене надихає Ліз Трас. Різка пані, є щось спільне з Марґарет Тетчер. Асоціюється з бджолою чи осою.

У вересні на аукціоні в Києві ляльку Джонсона купили за 10 тис. грн — збирали на тепловізор. Ще одну іграшку придбали для аукціону у Великій Британії: там збирають на потреби українських лікарів.

— В інших країнах текстильна іграшка популярна. А в нас маловідома й люди не розуміють, навіщо це потрібно. Мені часто писали: "Як таке можна давати дітям у руки? Як можна цим грати?" Але це не іграшка — лялька! Вона більше підходить для театру, ніж для ігрових тем.

Ляльки Наталія шиє на машинці з бавовняної тканини. Покриває ґрунтом: клей ПВА разом із розчинною кавою та водою. Після висихання поверхня стає твердою та щільною. І тоді ляльку фарбує й одягає.

— Коли щось починаю, ніколи не сумніваюся. Головне задоволення отримую від створення. Потім виставляю фото в інтернет і тішуся від того, що хвалять. Навіть якщо лають, мене цим не зіб'єш. Це все одно цікаво — людина виявила емоцію. Ну й нарешті насолода, коли купують. Фотографія не передає тактильних відчуттів від ляльки. Тільки коли береш до рук, можна отримати максимум вражень, — каже Наталія Дремлюга.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×