Ексклюзиви
Пʼятниця, 18 липня 2008 16:51

Борис Попруга зібрав родичів на родинний фестиваль

Автор: фото: Ігор ФІЛОНЕНКО
  Борис Попруга з Кобеляків Полтавської області щороку організовує фестиваль своїх родичів на хуторі Попругівка
Борис Попруга з Кобеляків Полтавської області щороку організовує фестиваль своїх родичів на хуторі Попругівка

Колишній міський голова Кобеляків Полтавської області 69-річний Борис Попруга третій рік поспіль збирає родичів на родинний фестиваль. 2003-го чоловік почав складати родовід. Дослідив лінію предків до козаків-січовиків.

На хуторі Попругівка, за 5 км від села Ганжівка Кобеляцького району, підприємець із Кобеляків 46-річний Олександр Попруга із дружиною Марією розставляють столи. Жінка поправляє скатертину, розносить металеві миски, розкладає ложки. За кілька метрів — дерев"яний стовп. На нього лізуть двоє школярів. Один із них запнув за пояс синьо-жовтий прапор.

— Почепив! Подивіться! — кричить із вершечка стовпа.

Біля столів чавунний казан на вогні.

— Юшка із сомів, — Борис Попруга поправляє бриля на голові. Каже, що хутір заснував козак Попруга після зруйнування Запорізької Січі. Ім"я предка не збереглося.

— Місцеві старожили розповіли, що синів Попруги звали Мартин та Павло. Вони жили на хуторі з родинами, — згадує чоловік. — Збирав документи, а потім подумав, що краще збирать живих людей. 2006-го кинув клич. З"їхалися півсотні родичів.

До хутора під"їжджає мікроавтобус.

— Це Попруги з Полтави, — йде зустрічати.

Із десяток чоловіків та жінок в українських костюмах цілуються. Під"їжджають іще кілька десятків автомобілів, зокрема іномарки з російськими номерами.

— Приїхали наші з Росії, Англії, Греції, Ізраїлю, Білорусі, Прибалтики — 74 родичі, — загинає пальці Попруга. Підходить до столів.

— Борисе, тільки недовго, а то горілка нагріється, а шашлик вичахне, — гукають йому.

Попруга каже тост:

Аби лиш був справжній козак

— Ми, Попруги, у своєму роду не ділимося на багатих і бідних, українців чи росіян. Аби лиш був справжній козак. Щоб наша молодь знала свій рід, пишалися козацьким корінням.

Із села привели кількох коней. Попруги катаються верхи. Хлопчаки грають у футбол на полі.

— 1967 року поїхав до Львова викладати в Політехнічному інституті, — розповідає Борис Савич. — Стояв на тролейбусній зупинці, розпитував дорогу. Поруч жінка зачепила: "О, у вас полтавський говір". Назвалася Галиною. Розповіла, що її чоловік Степан Хмара. Заприятелювали з ним, читали самвидавні книжки. Через це мені не дали дисертацію захистити — вважали ворогом народу. Яка вже тут кар"єра, — зітхає. — Переїхав у Кобеляки, пішов кочегаром працювати. 1989-го на 1 травня вночі скинув із ґанку райсанепідемстанції радянський прапор. На ранок позбиралися районні та обласні кегебісти. Допитували мене кілька годин, — опускає очі. — Що скинув прапор, зізнався вже після Незалежності колишньому начальнику районного КДБ. Той чоловік уже працював на колгоспному току.

1994 року Попруга очолив Народний Рух у районі. Того ж року став міським головою Кобеляків. На пенсію пішов 2002-го, із посади секретаря міськради.

Борис Савич живе сам на вулиці Шевченка в будинку, який дістався у спадок від батька. Дружина з донькою Катериною та трьома онуками мешкають у Сокалі Львівської області. На фестиваль вони не приїхали.

1939, 12 травня — Борис Попруга народився в місті Кобеляки Полтавської обл. в родині будівельника
1957 — вступив до Київського університету ім. Т. Шевченка
1967 — закінчив аспірантуру, поїхав працювати до Львова
1971 — звинуватили в націоналістичній діяльності
1987 — переїхав до Кобеляків, працює кочегаром у котельні готелю
1998 — обрали міським головою Кобеляків
2003 — почав досліджувати свій родовід
2006 — організував родинний фестиваль

Зараз ви читаєте новину «Борис Попруга зібрав родичів на родинний фестиваль». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода