79-річний Анатолій Поляк зустрів мене на порозі власної оселі в тихому провулку на околиці Дубна. Запросив присісти у вітальні. Дружина Віра Сергіївна зупинилася посеред кімнати, щоб послухати нашу розмову. У пана Анатолія 60 років водійського стажу. Крутив кермо в армії, працював таксистом, водієм автобуса, возив начальство... А нині їздить на 44-річному "Москвичі", 1962 року випуску. Приніс його додому? в мішках.
— Розбитий був зовсім, — сміється.
Кілька місяців складав, а тоді почав удосконалювати. Тепер від старої машини лишилися хіба що ручки від дверцят. А чотири роки тому поставив мотор від "Жигулів". Тоді старенький "Москвич" довелося перереєструвати в Києві.
— Спеціально два метри проїхав, аби всі могли "запєчатлєть" цей момент, — з гордістю розповідає. — Дорогою до Києва мене зупинив даішник, але потім вибачився. Інспектори мене не зупиняють! Їздив в Одесу, Чернівці, Тернопіль, Львів, Кишинів, був у Карпатах... А скільки разів машина виручала мене по господарству!
Он брату моєму 83-й рік, а він з городу не вилазить
Дружина махнула рукою і вийшла — очевидно, чула чоловікові оповідки не раз.
— У кожного своє хобі, — провів її поглядом Анатолій. — Он брату моєму 83-й рік, а він з городу не вилазить. А я люблю машини.
Цікавлюся, чи не хотів би він новіше авто.
— Немає машин добрих і паршивих, — повчально каже Поляк. — Паршивим буває тільки шофер. Але зізнаюся: подобається "Фольксваґен Ґольф": невеликий, зручний і скрізь може пролізти. "Ґольф" у мого сина. Ми ставимо в гаражі дві машини. Хлопці питають: як це ви? Треба голову мати, розрахувати, коли вивернути, — він показує пальцями на скатертині, як правильно виїжджати у вузенькому провулку.
Десь ремонтували свого "Москвича"?
Поляк дивується:
— Та де! Тільки сам. Усі хочуть, аби за день на станції їм відремонтували машину. Бачив колись, як там мотор розібрали, не помили і склали назад із піском. А в мене мотор, як із заводу, — помитий, пофарбований? У Києві дивувалися. Оце, кажуть, так дєдуля! Довга історія була, доки той мотор ставив — разів 15 приміряв.
Анатолій накидає дублянку. Ми йдемо в гараж. Дружина мовчки визирає з кухні. Звідти лоскоче ніс запах смаженої цибулі. Білий 44-річний "Москвич" заводиться швидко. Під радісне гавкання дворових собак Поляк виїжджає на середину двору.
— Я й сидіння жигулівські поставив, — хвалиться.
Ніхто не хотів цього "Москвича" у вас купити?
— Та скільки!.. Один на "Жигулях" приїхав — продай... Ні, ще не час.
Він ставить машину в гараж.
— Зараз зима — виїжджаю через день, — пояснює. — Сьогодні поїду хліба купити. І ліків.
1926 — народився на Рівненщині
1944–1950 — служив в Радянській армії, брав участь у війні з Японією
1954 — одружився з вихователькою дитсадка Вірою, народилася донька Раїса
1950–1958 — шофер артілі "Звезда", їздив на трофейному автомобілі "Сітроєн"; у державному млині працював на "Шевроле"; водій таксі, вантажівки...
1960 — народився син Микола, нині живе у Львові
5 грудня 1965 (день сталінської конституції) — переселився із "врем"янки" до цегляного будинку, де мешкає і досі
1972 — купив "Москвич"-407"
Має онуків Наталю, 22 роки, та Романа, 25 років.
Коментарі