пʼятниця, 16 березня 2012 09:11

Анатолій Паливода живе із замороженим серцем

Автор: фото: Микола МАРЧЕНКО
  Олімпійський чемпіон та чемпіон світу з баскетболу Анатолій Паливода показує фото миргородської юнацької баскетбольної команди. Її тренування та ігри відвідує час від часу. Пішов зі спорту 1972-го. У лікарнях провів майже три роки
Олімпійський чемпіон та чемпіон світу з баскетболу Анатолій Паливода показує фото миргородської юнацької баскетбольної команди. Її тренування та ігри відвідує час від часу. Пішов зі спорту 1972-го. У лікарнях провів майже три роки

— Народився в місті Єнакієве на Донеччині, але дякую долі, що там не лишився, — каже олімпійський чемпіон та чемпіон світу з баскетболу 63-річний Анатолій Паливода.

Чоловік має вроджену аномалію будови серця — синдром Вольфа–Паркинсона–Уайта. 26 років живе із серцем, третина якого заморожена рідким азотом.

— Якби остався, то хто знає, ким би й став, — розповідає Анатолій Іванович. — Горлівка, Харцизьк, Єнакієве — там повний бєспрєдєл. Із Віктором Януковичем учився в одній школі. Він на три класи був менший, тому його як учня не пам'ятаю. Було 11 років, то вже часто й рюмку самогону міг перехилити. Самий приємний вечір — поїсти й випити з батьками. В Єнакієвому воювали чотири райони. Ходили банда на банду з палками та ножами. Багатьох однокласників уже давно немає в живих. Ось, на все життя залишилися шрами, — показує праву ногу. — Дві кулі з ноги виковиряв.

Маю зріст 2 метри. Коли вчився в 7 класі, записався у секцію баскетболу. За кілька років на обласній першості серед юнацьких команд мене помітив тренер донецької команди "Авангард" Борис Єзерський. Запросив грати. Через рік у Донецьку проходила першість України з баскетболу. Команда "Авангард" здобула друге місце завдяки мені.

До мене підійшли представники київської команди і запропонували грати за них. У Донецьку я працював слюсарем. Получав 60 рублів. Предложили за гру в команді "Будівельник" отримувати у два рази більше. Не роздумуючи, згодився й просто втік у Київ.

На тренуванні перед чемпіонатом світу, який проходив в Уругваї 1967-го, у повітрі зітнувся з іншим гравцем. Отримав сильний удар у сонячне сплетіння. Великі навантаження та травма спровокували вроджену ваду серця.

— Під час приступів пульс доходив до 300 ударів на хвилину. А тиск падав іноді до 40. Усе тіло німіло, ноги підкошувалися. Чемпіонат проходив у міжсезоння. Температура 25 градусів. Для них це зима. Пішов купатися в океані. Вліз, а випливти не можу. Пливу до берега, а хвиля відкатує назад. Уже прощався з життям, але виборсався. Там проституція страшенна. Одна жінка віддалася мені за півдолара. Така в країні була бідність.

Після першості світу отримав квартиру.

— Дружив із парою хлопців. Я був дєнєжний, а вони ні. Один із них зустрічався з дівчиною. Після зборів приїхав, а вдома речі не на своїх місцях. Ця дівчина відізвала мене й каже: візьми білет, ніби їдеш на збори. Провели мене компанією на вокзал. І пішли. Я через пару годин вертаюся на квартиру. А там дєвочки, горілка, музика. Виявилося, підібрали ключ від квартири. Об одного швабру поламав, а інший утік. Після того почав із цією дівчиною зустрічатися. Через три роки одружився. Прожили разом кілька років.

Другу дружину зустрів випадково. Вона мала їхати до свого майбутнього чоловіка. Він служив у армії в Прибалтиці.

— По дорозі побалакали, пошалілі, — сміється. — Вона й викреслила свого нареченого із пам'яті. Їй було 20 років, а мені 43. Оженила мене на собі. Обіцяла й їсти варити, і стірати. Я й вирішив, хай буде, поживу з молодою. Виявилося, нічого не вміла. Ми й розійшлися. Маю двох доньок від першого й другого шлюбів. Старшій 42 роки, молодшій — 20. Постійно хотів сина, а родилися  доньки.

1972-го Анатолій Паливода брав участь в Олімпіаді в місті Мюнхен у Німеччині.

— Тоді стали олімпійськими чемпіонами. Для радянської делегації відвели дев'ятиетажку. Делегації менших країн, типу Ізраїлю, селили в триповерхових будівлях. До ізраїльтян проникли палестинці з автоматами, захопили в заручники спортсменів. Висунули ультиматум: визволити більше тисячі чоловік, що сиділи в ізраїльських таборах. Ігри на день призупинили. Нас посилено охраняла поліція. За перше місце дали 300 доларів. Я звідти привіз два магнітофони. Для Союзу це було диво. Там він 40 доларів, а я в нас загнав за півтори тищі.

Після Мюнхенської олімпіади пішов зі спорту. У лікарнях провів майже три роки. Коли вийшов, заочно закінчив Київський інститут фізкультури. 10 років працював у ньому викладачем. 1986-го зробили операцію на серці. Дали II групу інвалідності.

— Третю дружину зустрів у спортивному магазині три роки тому, коли приїхав на курорт "Миргород". У неї загинув чоловік. Зараз живемо гражданським браком. Я в Миргород до неї перебрався.

Зараз ви читаєте новину «Анатолій Паливода живе із замороженим серцем». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути