— Наши работы — это самые подходящие подарки для людей, у которых есть все, — каже 25-річна Євгенія Пономаренко з київської майстерні "777". 16 грудня на відкритті фестивалю "Різдвяний Арсенал" у столичному "Мистецькому Арсеналі" продає іграшки з плюшу. Ціни на них починаються від 2 тис. грн.
Євгенія Пономаренко бере в руки іграшкову лисичку з рудого плюшу. Поряд стоїть півник із барвистим пір'ям. Майстриня пошила його зі старих радянських штор і скатертини.
— Знайти матеріал важко, — розповідає Євгенія. — Коли на вулиці зустрічаю літню жінку, завжди питаю, чи в неї вдома не завалялася давня річ з оксамиту. Інколи попадаю на потрібну людину. Частіше — віддають задарма.
Якось пішла на базар. Там жіночка торгувала капустою. Сказала, що має кілька старих скатертин. Погодилася віддати їх задарма, якщо куплю трохи капусти. Взяла півтора кілограма. Наступного дня жінка винесла мені три скатертини.
До майстрині підходить жінка з хлопчиком. Він гладить півника по гребеню й крилах.
— Хочу собі такого півника під ялинку, — каже матері.
— Святий Миколай вже приготував тобі інший подарунок, — жінка бере сина за руку й веде до ятки з шоколадними цукерками ручної роботи.
— Це — не дитячі цяцьки, а іграшки для дорослих, — каже Євгенія Пономаренко. — Недавно один чоловік купив схожого півника. Казав: дружина багато років мріє жити на дачі. Хоче завести козу й курей. Я поки що до такого життя не готовий. Подарую їй краще півника.
Кожна іграшка — єдина. В ній немає жодного машинного шва. Руками зшиваю тижня півтора. За цей час переколю всі пальці, але отримую чудову річ. Набиваю тирсою. Виходять твердими й гарно тримають форму. Дзьоб і лапи зроблені на замовлення. Їх вирізають з липи і тонують.
З десяток людей збирається біля квіткової майстерні Ігоря Авраменка. Тут продають новорічні ялинки зі скандинавського моху. 40-сантиметрова коштує 300 грн, трохи більша — 400.
— Мох привозять нам у ящиках, — розповідає 32-річна Світлана Бушумад. — Обробляємо його спеціальним розчином. Після цього п'ять років залишається еластичним і приємним на дотик. У ньому не заводяться шкідники, його не треба поливати. Щоб зробити ялинку, мох кріпимо до спеціального каркаса й обкручуємо нитками.
Ялинка прекрасно впишеться у будь-яке помешкання. Одна жінка вже замовила 20 таких. Подарує співробітникам на вечірці.
Киянин Дмитро Овчаренко, 45 років, сідає на дерев'яний ослін, застелений овечою шкурою. Він нагадує баранчика: спереду прикріплена дерев'яна голова із закрученими ріжками.
— З деревом працюю років 15, — розповідає Дмитро. — Якось на день народження друзі подарували дві овечі шкури. Довго лежали без діла. Стелити на підлогу було шкода. Зробив із них таких баранів.
Правлю за них по дві тисячі гривень. Розходяться непогано. Мав цілу отару, тільки два залишилося. Купують у приватні будинки, на подарунок.
Метелики модно надівати з джинсами
— Как-то решил купить себе галстук-бабочку. Пошел в магазин и ничего подходящего не нашел. После этого вместе с женой решили их шить, — каже 30-річний Дмитро Криволап. На "Різдвяному Арсеналі" продає метелики в сердечках, горошок, зірочки. Є моделі із зображенням Діда Мороза, Санта Клауса й новорічних ялинок.
Метелики чоловік випускає під брендом "Черчилль". Шиють їх із бавовни, шовку, вовни. Коштують від 330 грн.
— За три роки виготовили понад 800 моделей метеликів, — розповідає Дмитро. — Класичні — однотонні, твідові, картаті, у смужку чи горошок — завжди популярні. Торік, коли на екрани вийшов мультфільм "Нікчемний я", найкраще купували краватки із зображенням посіпак. До Нового року розходяться метелики зі святковою тематикою.
Радить під смокінг надівати чорний метелик, а під фрак — білий.
— Усі інші метелики можна комбінувати з будь-яким вбранням, — каже Дмитро. — Зараз їх модно надівати під піджак чи сорочку з джинсами. Гарно виглядають і на футболках-поло. Чоловіки часто підбирають метелик під ремінь, взуття. Але краще брати модель, яка ні з чим не поєднується. Тоді метелик вибиватиметься із загального образу й ще більше привертатиме увагу.
3 
1
Коментарі