У в'язницях Львова 22 червня 1941-го розпочалися розстріли в'язнів, причетних до ОУН.
У квітні 1941-го в УРСР діяло 62 в'язниці, з них 26 тюрем у Західній Україні. Тюрми були переповнені в'язнями - в них утримували 72 тис. 768 людей. Там сиділи політики, релігійні діячі, представники інтелігенції, колишні чиновники та військові, "куркулі", активісти національно-визвольного руху, кримінальні злочинці та арештовані за різні побутові злочини.
Нарком державної безпеки Всеволод Меркулов видав наказ, в якому йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах. Мали провести розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу і тих, кого необхідно розстріляти.
У багатьох містах Західної України після сильних нацистських бомбардувань місцеві очільники НКВС самостійно почали знищувати в'язнів. Прокурор Львівської області Леонтій Харитонов санкціонував страту політичних в'язнів - священиків, членів ОУН, колишніх українських військових.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сталінський терор: смертні вироки виконували таємно
"Ворогів народу" без суду поливали чергами із автоматів просто в камерах через дверцята для передачі їжі, закидали гранатами. Трупи ховали в подвір'ях в'язниць.
22 червня у Львівській в'язниці №1 виконали вироки щодо 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарання. 23 червня місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув'язнених в усіх тюрмах Львова. Всього, у в'язницях Львівської області 22-28 червня розстріляно 4 тис. 591 людину.
На початку липня зруйнували залізничний міст через Дністер. З обох боків мосту пригнали два ешелони вагонів із в'язнями. Один з цих ешелонів містив арештантів Чортківської в'язниці, інший - Коломийської. Вагони облили пальним, підпалили та скинули у річку. Тих, що змогли врятуватися з вагонів - добивали у воді і на березі кулями.
Коментарі