У неділю, близько 12.00, біля входу до палацу Потоцьких у чергу стають понад сотню людей. Пенсіонери, студенти, батьки з дітьми чекають, коли відчинять браму, щоб можна було потрапити на свято "Сиру та вина". Цього року його організували у Львові з 24 по 26 жовтня. Припало на день виборів.
45-річна Валентина Іващук з дочкою Катериною, 12 років, виходять з виборчої дільниці неподалік, у Палаці мистецтв.
— Ще нічого не розпочалося, Катрусю, а ми так поспішали, — Іващуки заглядають через паркан.
На території палацу готуються до фестивалю. Продавці досмажують сосиски, доварюють глінтвейн, нарізують сири у пластикові тарілки. Організатори біля сцени та наприкінці прохідних зон розкладають солом'яні тюки. Вони тут за лавки та столи.
Близько 12.30 людей впускають на подвір'я. Охоронці ретельно перевіряють квитки.
— Сину, тільки гляну. Я по пенсійному, безплатно, — каже жінка років 65. Високий чоловік просить її вийти з черги. — Та як так безбожно гроші з людей дерти? 20 гривень за білет, — іде геть.
Іващуки підходять до кожної ятки. Найдовше стоять біля лотка з козиними сирами від "Фромаж д'Еліз". Там дають скуштувати продукцію. Майже 15 видів дорогих сирів ріжуть на кубики.
— Це "Дмитров'єн" — найдорожчий сир, більше року витримки — 300 гривень кіло коштує, — пропонує 20-річна Олена Головач. — Варений без додавання солі, барвників та поліпшувачів смаку. Все натуральне.
— Спробуй, бо мені щось не подобається, козою чути. Але він дорогий, може, ти засмакуєш, — Валентина дає доньці шматочок. Та кривиться.
— Скуштуйте оцей — "Кроттен Бамбіно", козиний з часником. Це молодий сир, три дні видержки, ніжний. Дитині сподобається. Або "Бюш білий" чи "Бюш у попелі" місячної витримки. Є "Рікотта", "Фета", "Сігалон", — продавець нарізує тонкими скибками. Іващуки куштують кожен. Мати просить зважити з часником. За 300 г платить 50 грн. — Можете спробувати сирне фондю з багетами. Три види сиру сплавлено: довго і мало витримані, біле вино та мигдаль.
У ятці "Гуцульські сири" торгує 50-річна Марія. На фестиваль привезла коров'ячу й овечу бринзу, солодкий сир з болгарським перцем і базиліком, різновиди "Сулугуні" та сирні коники. За кіло просить 60–80 грн. Коників продає по 10 грн за штуку.
— Давай візьму тобі з пару, вони смачні, — просить у продавщиці чотири коники. — Ще би доброго вина для бабусі купити і чогось солодкого та й могли б іти у гості, — жартує Валентина Іващук.
У ятці, де продають вино Миколаївського виробника, вивіска: дегустація 30 та 40 грн. На ці гроші наливають три різні напої по 30 г.
— Та це ж на пробу? За що платити? — запитує Валентина Іващук. З дочкою прямують до винороба з Мукачевого 60-річного Юрія Мухи. Той привіз вино у дерев'яних бочках. Продає по 70 та 100 грн за літр. Має десертне, напівсолодке та сухе. Дає безкоштовно у маленьких пластмасових склянках по 20 г.
— Оце малинове смачне, але не вірю, що натуральне, — куштує закарпатські вина літній чоловік у чорному береті.
— Тут усе натуральне, витримане по кілька років. Не натуральне — це отам, у скляній тарі, звідки ви прийшли, — показує на українські вина.
— Мені по півлітри вашого найдорожчого "Троянда Закарпаття" і "Чорного принца", — говорить Валентина Іващук.
— Може, для чоловіка ще схочете горілки взяти? Отам дружина продає грушеву та виноградну, по 65 гривень за літр. Такої більше ніде не знайдете, — каже Юрій Муха.
Жінка бере ще півлітра грушевої самогонки.
Поряд з павільйонами, де влаштували майстер-класи з виготовлення свічок, дегустують кавове вино — напій пропускають через кавову гущу. За 12 год. можна отримати 2 л. Тоді у солодких сортах більше відчутний смак вина, в сухих — кави.
Після 16.00 організатори виносять до сцени 100-кілограмовий сирник з родзинками та шоколадом. Завдовжки майже 2 м. Щоб отримати шматок, люди вишиковуються у довжелезні черги.
— Мало голову не відірвали, нащо нам був той сирник, — біля виходу Валентина кладе в пакет два шматки пирога. Поправляє дитині шапку.
— О, то найстрашніше, коли на святах дають щось безплатно, — каже охоронець біля виходу. — Торік за шматок пляцка так дерлися, що мені мало руку не зламали.
Найдорожча пляшка коштує 184 гривні
— На такі свята дорогого вина не веземо. Це ж неповага до покупця, коли у пластмасовий посуд наливаєш напій за 300–500 гривень. Найдорожча пляшка коштує 184 гривні. Це французьке вино "Мезон Буе" і Каберне 2010 року, — розповідає Оксана, продавець мережі виномаркетів "Вин Тайм".
"Свічкова кав'ярня" за пляшку "Мерло" з кавовим смаком просила 200 грн.
160 грн коштувало трирічне вино "Артанії" з приватної Миколаївської винної компанії.
Закарпатський винороб Юрій Муха літр білого десертного "Троянда Закарпаття" продавав за 100 грн.
3 
1
Коментарі