16-річний Максим Ткаченко із села Бутенки Кобеляцького району Полтавської області на мотоциклі "Ямаха" вирушив у всеукраїнську подорож. За два тижні планує проїхати 8 тис. км і встановити рекорд України.
За тиждень проїхав половину шляху Центральною та Західною Україною. Був у столиці, містах Коростень, Ковель, Львів. Щодня проїжджає по 400 км.
— В першу ніч спав у Коростені в сім'ї байкерів. Познайомилися через інтернет, приютили. Накрили шикарний стіл, налопався від пуза. Провели екскурсію по місту, — розповідає Максим телефоном. — У Ковелі зустрів байкер 22-річний Андрій. Класний хлопець. Повів до своїх подруг, давай їх на моциках катати, пищали від радості. У якогось дурачка пробив мені японську гуму на заднє колесо за 100 рублів, хоча на ринку така коштує десь тисячу.
Школяр ночує в наметі. З'їжджає з траси в поле, там розкладається.
— Забираюся подалі від людей, з півкілометра від дороги. На ніч під голову кладу палюгу, щоб відбиватися. Думаю, за себе постою. Я боксер. Залишився один розряд до кандидата в майстри спорту. Буває, в намет залазять ховрашки чи миші. Як захроплю, тікають. Можу вві сні матюкатися та кричати. По дорозі на Ковель бачив страшну аварію. Бабусю на велосипеді збила фура. Переїхала голову. Мізки лежали по всій дорозі, люди збирали. Було противно.
Їжу купує в придорожніх магазинах, на вогнищі не готує.
— Їм ковбасу з батоном. Мамі брешу, що супчики сьорбаю всякі. А сам сиджу на чипсах. Часто зупиняюся в придорожніх генделиках на каву, знайомлюся з людьми, особливо із симпатичними дєвчонками. В Карпатах злякався, коли їхав по вузенькій стежині попід річкою Сучава, яка розділяє кордон Румунії та України. З іншої сторони — гори. Якраз потемніло, а спати ніде. Знайшов заправку, попросився розкласти намет. Зранку боліла голова, бензином надихався. Ще й застудився. По дорозі застав дощ. Замерз, мов собака, руки не розгиналися. Тепер шмаркаю, в аптеку ніколи заїхати. Буду лікуватися вдома.
Максим узяв із собою лише теплий одяг, телефон та гроші. Директор школи назбирав у спонсорів 3 тис. грн. Кошти переважно витрачає на бензин.
— Ще 2 штуки гривень заробив сам, підробляв на ремонтах, штукатурив, шпаклював. За 4 тисячі здав на права. Довелося пахати заради мрії. Батьки купили мені мотоцикл за 3 тисячі доларів. Довго збирали. Не розкошуємо. Мама вдома, батько інвалід, по шабашках заробляє. Перед подорожжю сказав:"Треба ставати мужиком. Так що вперьод". Мамка переживає, щодня дзвонить.
Жодного разу не заблукав. Даїшники не зупиняють.
— Їду по трасі до 90 кілометрів за годину. Маю карту. На навігатор пожалів грошей. Як намокне, то йому зразу гаплик. Маю з собою листа від Федерації мотоспорту України. Написано, що мені повинні допомагати, коли поламаюся. На перехресті в Миколаєві проїхав на червоне світло. Дивлюся, даїшники махають палицею. Я накрутив на газ, почав тікати. Вони за мною давай гнатися. Хвилин 5 сиділи на хвості. Потім я дав під 120, відірвався. Даїшники мають зразу відпустити, бо я дитина.
Однокласникам сказав не дзвонити, тільки заважають за кермом. Коли повернуся, малим учням покажу фотки. Нехай бачать, що старші не тільки бухають та курять.
За два тижні подорожі Максим Ткаченко проїхав 7 тис. км і спалив 3,5 тис. л бензину.
1 
1
Коментарі
14