Четвер, 06 березня 2008 17:56

111-річний Михайло Кричевський пиляє дрова

  Донеччанин Михайло Кричевський багато працював фізично й не вживав спиртного
Донеччанин Михайло Кричевський багато працював фізично й не вживав спиртного

25 лютого представники Донецького єврейського общинного центру привітали донеччанина Михайла Кричевского з 111-річчям. Привезли солодощі. Чоловік їх любить.

— Особенно пироги и пирожные, — каже Михайло Юхимович. — И по привычке сахар, обязательно кусковой.

Чоловік мешкає неподалік центру Донецка у двокімнатній малогабаритній квартирі в будинку з ліфтом. Із ним живе 81-річний син Ілля та невістка Вероніка Василівна, 77 років.

— У нас був предок, який служив у Богдана Хмельницького, — каже Кричевський, коли дізнається, що його  потурбувала "Газета по-українськи".

Довгожитель любить компанію. За словами сина, це його стимулює.

— Батько уважний до людей, — каже Ілля Михайлович. — Якось зустрів біженку з Нагорного Карабаху. Бачить: жінка сидить і плаче. Розповіла йому, що не має ні роботи, ні житла. Тато домігся для неї даху над головою. А нещодавно зайшов у магазин: бачить — дівчинка сидить за касою на протязі. Домовився із завідувачкою, аби її пересадили.

Кричевські живуть скромно і пишаються цим.

— У нашій сім"ї не гналися за кришталем і меблями, — наголошує син Михайла Юхимовича.

На Донбас глава родини приїхав 1924-го, ще студентом.

— Закінчив теоретичний курс інституту, а сюди послали попрацювати два роки на шахті, — розказує він. — Тільки після цього дали звання гірничого інженера. Коли з майбутньою дружиною познайомився, на ногах мав непарні черевики. Наша сім"я жила бідно. Мама була домогосподарка, а батько працював приказчиком у магазині багатія. Один із чотирьох дітей міг ходити до школи. А мене в 10 років віддали підмайстром до шевця.

Кричевський недовго воював у Першу світову:

— Узяли в юнкерскую школу 1917-го, послали на австро-німецький фронт, супроводжувати полонених. Як тільки супроводили — кінець війні, помінялася влада.

У роки Другої світової Кричевський працював у тилу. Каже, тоді його "вступили в партію".

— Усі йшли в ополченння, але був наказ — фахівців-гірняків забрати з армії. Направили на Урал, на шахту Чкалова (Пермська область Росії, тоді Молотовська. — "ГПУ"). Я працював  інженером, — ділиться чоловік. — Підготували нову лаву, а діставати вугілля важкувато. Я придумав прокласти другу колію, це збільшило видобування вдвічі. Після цього прямо в кімнату в гуртожитку прийшов секретар райкому і приніс готовий партквиток. Ніяких заяв я не писав.

Додає, що довгожитель, бо багато працював фізично. А ще не пив і не курив:

— Юнаком робив вантажником і на шахті наваловідбійником. Досі сам пиляю дрова.

1897, 25 лютого — Михайло Кричевський народився в Костянтинограді Полтавської губернії, нині — Харківщина
1917 — вступив до Катеринославського (Дніпропетровського) гірничого інституту
1925 — побрався з випускницею медінституту Любою
1927, 18 вересня — народився син Ілля, згодом працював гірничим інженером
1947 — як винахідника нагородили орденом Трудового червоного прапора
1972 — померла дружина Любов Іллівна
Має 54-річного внука Володимира й онуку Ольгу, 46 років

Зараз ви читаєте новину «111-річний Михайло Кричевський пиляє дрова». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода