"Здесь каждая папика ищет: чтобы на машину дал, квартиру снял"

7

У столичному нічному клубі ­Sеrebro о 19.00 має розпочатися презента­ція книжки "ОРГАниЗМ". Вона вийшла друком місяць тому, але на прилавках магазинів не ­з'явилася. Ім'я автора організатори не розголошують

У клубі пліткують, що книжку написала телеведуча Катерина Осадча. Дехто авторство приписує російському звіднику Петрові ­Лістерману.

– Ты уже прочитал эту херню? – запитує сутулий бородатий чоловік у худого високого блондина за барною стійкою.

– Чего херня? Моя жена пробовала читать. Ей вроде понравилось. ­Вчера до часа ночи читала и хихикала. Там пишут, как "золотая молодежь" машины розбивает, кокаин нюхает, просаживает в клубах тысячи долларов и трах…ет моделей. А что здесь неправда?

– Это точно Листерман написал. Только он может назвать девушку "лохматым золотом", – втручається у розмову третій. – Пишет, что каждая девушка готова спать с кем попало за деньги. Я знаю двух, которые точно не легли бы в постель с толстым и лысым стариком даже за миллион.

– Ну кого? Олю и ее сестру? Они так говорят, потому что их никто не захочет. Если бы были чуть худее, уже давно бы в Сен-Тропе попы грели. Здесь каждая папика ищет: чтобы на машину дал, квартиру снял и по пару тысяч ежемесячно отстегивал.

Перед столиком проходить дівчина в сукні з відкритою ­спиною. ­Випинає груди, крутить ­стегнами. Троє не зводять із неї очей. ­Цокаються стаканами з віскі. Один вигукує тост: "За милых дам!"

На фуршетний стіл худа офіціантка ставить тацю з нарізаними динями і кавунами. Потім підносить дві тарілки з бутербродами і суші. За 2 хв. гості розмітають наїдки.

– Краще б руки не мили. Доки в туалет сходили, на столах нічого не осталося, – каже дівчині хлопець у рожевій сорочці. – А я вдома не поїв. Тепер у животі бурчатиме.

Гості розбирають фужери з шампанським і стакани з віскі. ­Залишається апельсиновий сік.

У клуб заходить віце-президент ­Національної телекомпанії ­Валід Арфуш, один із героїв книжки. За сюжетом, він зраджує своїй дружині Лідії з моделями. Розплачується за секс грошима, автомобілями і роботою на теле­баченні. Головній героїні роману Алісі пропонує ­стати "другою Машею Єфросиніною", аби затягнути її в ліжко.

На Арфуша всі дивляться косо. Він підходить до порожнього столу.

За 10 хв. офіціант підносить ще тацю кавунів. Їх ніхто не їсть. ­Валід наколює великий шматок на виделку, підносить до рота. Увесь шматок не влазить, сік капає йому на сіру футболку.

– Я еще ничего не читал. Говорят, там обо мне много интересного. ­Ну-ну, почитаем, – витирає губу і підборіддя руками.

На середину виносять біле полотно. Карикатурист під музику малює портрет автора книжки. ­Ведучий радить шукати його в залі. Всі здивовано озираються. На полотні вимальовуються жіночі риси. До портрета виходить брюнетка в білій сукні. Називається Олександрою Блоу, 23 роки. За нею слідом – 2-метровий охоронець.

Публіка вмовкає, авторку мало хто знає.

– В жизни не видела ее никогда, – прицмокує травесті-діва Монро, 32 роки. – Как она может писать про тусовки, если ее никто не знает, и она никого не знает. Не читала книжку, но уже слышала, что всякого говна там полно. Хотя бы обо мне там ничего не наплела.

За півгодини йде до виходу.

– Исполнила свой долг столичной тусовщицы – поела, выпила, покрутилась перед камерами, посплетничала. Завтра до обеда проваляюсь в постели. Не дай Бог, ­какая-то скотина мне утром позвонит и разбудит. Пожалеет, что на свет родилась.

Монро цілує пухкими губами двох знайомих моделей. Ті витирають щоки від слідів червоної помади.

Авторка розказує в мікрофон, що пише продовження книжки.

На сцені виступають маловідомі колективи. Публіка допиває залишки безкоштовного алкоголю. Дехто на барі доганяється дорогими коктейлями.

– Папика искать надо не в клубах, а в ресторанах во время обеденных ланчей. Там легче разглядеть богатого и перспективного, – ­пліткують у сусідньому залі дівчата.

×