Дерев'яний посуд просякають змішаною з бджолиним воском їстівною лляною олією
Зустрічався з дівчиною, затіяли ремонт. Були потрібні меблі, а грошей – обмаль. Зімпровізував обідній стіл. Знайомі дизайнери побачили й запропонували виготовляти меблі на замовлення. Орендував для цього майстерню. Потім переключився на авторські роботи.
Столи, посуд, арт-об'єкти, текстури. Те, що роблю, знаходиться між меблями і скульптурою.
Одна з улюблених тем – епоксидні меблі: вкрите смолою дерево. Така собі консервація природи. Тільки так спил можна зберегти з корою.
Обробку нерівностей дуже спрощує випалювання. Якось замовили на фанері зробити імітацію крокодилячої шкіри. Ми її профрезерували і почали вручну шліфувати. Довго і без особливого толку. Подумав: а якщо обпалити? Результат виявився майже ідеальним.
Віддаю перевагу електроінструментам і паяльній лампі. Ручні – ніж, різак, рубанок – менш ефективні.
Знайшов стару колоду на лісопилці – років п'ять пролежала надворі. Почистив і зробив лавку. Цікавий колір і текстура, приємно на дотик. Ніжки з металу. Меблі зі старого дерева сьогодні в тренді, але здебільшого це підробки: нове дерево дряпають, фарбують або імітують пластиком. Побачив, як розбирали будівлю XIX століття, там перекриття були з дубових балок. Забрав їх і виготовив на замовлення 4-метрову барну стійку в кафе. Власникам подобалися меблі зі смоли, а я запропонував із старого дерева: дошки складають, порожнини заповнюють смолою – й виходить єдине ціле. Головну роль грає дерево, а не смола.
Намучився з журнальним столиком. Зробив півсферу зі звичайного пенька – це нескладно. А далі видовбуєш заглиблення в дереві і заповнюєш пошарово смолою – поліефірною й епоксидною. Вибиваєш край, заливаєш смолу іншого кольору. Потім вибиваєш середину і знову заливаєш. Так сім-вісім разів. Смола тріскається – і виходить оригінальна внутрішня структура, яку цікаво розглядати. Такі столи нагадують зіницю ока. Нерівна рогівка, переходи кольорів – то різкі, то плавні. Хотів добитися радіальних тріщин, як у першому столі, – ніби прострелили скло. Але то не той колір, то не так тріснуло. Півроку шукав нове рішення. Переробляв двічі повністю, потім – по частинах. Вийшли не тріщини, а ніби підводний рельєф, 3D-поверхня.
Коли дірчаста структура рівномірна – це нудно. Подобається робити великі отвори і розташовувати їх хаотично. Спочатку виготовив у такому стилі дерев'яне серце, потім – вазу-яйце з відкидною кришкою. Задумав дірчасту раму для дзеркала. Використав палене дерево. Вийшло красиво, але нефункціонально: важко в цих отворах витирати пил. Вкрив оливою – стало моторошно блищати. А в моїй концепції дерево повинно виглядати натурально. Потру або ще раз обпалю.
Ідею дерев'яних молотків підказав знайомий бармен. Попросив подарунок для друга. Каже: хочеться чогось особливого. Бармени дерев'яним молотком дроблять лід. Я зробив а-ля молот Тора (супергерой коміксів видавництва Marvel Comics. – Країна). Це була не копія, а версія: дерев'яний, палений, з мідними вставками. Виготовив кілька квадратних і круглих.
Дзеркало "Жах фрезерувальника" продав за 200 доларів. Рама у вигляді сонця, промені нагадують пальці. Все це з одного аркуша фанери. Шліфував вручну наждачним папером.
Для центру йоги замовили столи діаметром 85 сантиметрів. На лісопилках спили не продають – тільки колоди. Але й вони рідко зустрічаються великого діаметра. Кілька днів потому катався на велосипеді в лісопарку і надибав велике дерево, коріння згнило – воно впало. У діаметрі мало більше метра. Попросив лісників напиляти шматків. Змайстрував 12 столів-грибочків. Тріщини залив смолою, зверху вкрив лаком.
Чарівні боби – це дві дерев'яні іграшки із захованими всередині магнітами. Крутиш у руці як завгодно – і не набридає. Через протидію бобів, які завжди один до одного притягуються, це перетворюється на гру.
У лісі наткнувся на череп корови. Натуральну кістку не використовують – мене це підстьобнуло. В цей час робив дзеркало – залишилося трохи поталі (матеріал, що імітує сусальне золото. – Країна). Вирішив "позолотити" черепу зуби. Друг привіз ще парочку зразків – вийшов комплект: два черепи й щелепа. Організував спеціальну фотосесію – на червоному тлі й на чорному. Ніби ода смерті.
Знайомий попросив полагодити ляльку доньці. Крутив у руках, крутив. Типовий пупс. Зробив із неї світильник: замість відірваної голови вгвинтив 500-ватну лампу, а голову поклав ляльці в руки.
Останнім часом зацікавив дерев'яний посуд. Створювати його складно. Але якщо зберегти текстуру, то можна робити унікальні речі. Почав із підносів, ваз. Як весільний подарунок виготовив набір для їжі: дві великі тарілки і дві – маленькі. Просякнув змішаною з бджолиним воском їстівною лляною олією. Технологія багатоступенева: нагрів-остудив, і так разів 10. Все – ручна робота. У такого посуду дві особливості: комфортний у використанні і в єдиному екземплярі, бо кожне дерево має неповторний колір і малюнок.
3 
1
Коментарі