Ексклюзиви
Вівторок, 10 квітня 2018 11:10

Трактор просто так не продати – треба в рекламі посадити на нього голу дівчину

Пік проявів рагульства припадає на 8 березня

– З грудня почалися болісні ефіри. Після багатьох – плачу. Є теми, під час яких хочеться помитися, – каже журналістка Тетяна Микитенко 36 років.

П'є зелений чай у столичній кнайпі "Купідон". Понад рік щотижня виступає в прямому ефірі відеоблогу "Рагу.Лі" у Facebook. Висміює "агресивний несмак українського бомонду і не тільки". Щоразу відео набирає до 50 тис. переглядів.

– Першою ударною темою став випуск кліпу "Сонна дала". На початку відео дів­чина непритомніє. Весь ролик із нею імітують статеві зносини. Виглядає, як зґвалтування непритомної. Кліп знімали багато людей, його показали на телебаченні. Ніхто не побачив у ньому нічого ненормального.

Оголеність співачок – загальносвітове явище?

– Це найпростіший спосіб привернути до себе увагу. Чекаю, коли співачки виходитимуть на люди без трусів.

Віра Брежнєва співала в напівпрозорій сукні. У неї лобок виблискував стразами. Гадаю, цей хід скоро переймуть і демонструватимуть усе максимально відверто. Бо чимось треба зацікавлювати аудиторію. Можна проявити фантазію – наклеювати на інтимні місця Міккі Маусів, вставляти в дупу троянду.

Найбільше вражають соціальні теми?

– Так. Недавно плакала від документалки "Міф" про Василя Сліпака (українець, соліст Паризької опери, 29 червня позаторік його вбили бойовики на Донеччині. – Країна). Згадувала Розстріляне відродження. Стільки рагулізму зараз маємо тому, що колись нашу інтелігенцію викосили. В Україні немає пласта еліти як такого. Є поодинокі видатні особистості, малоактивна культурна еліта. Решта – медіа-обличчя. Під час останнього ефіру так накрило, що два дні не могла відійти.

  Тетяна МИКИТЕНКО, 36 років, журналіст, блогер. Народилася у Києві 28 серпня 1981-го. Батько – журналіст і письменник, мати – викладач англійської мови. Закінчила відділення сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вивчала турецьку мову. Заочно отримала освіту юриста в Академії Міністерства внутрішніх справ. Працювала в комерційному департаменті телекомунікаційної компанії ”Голден Телеком”. З 2009 року – політичний оглядач англійської редакції Всесвітньої служби радіомовлення України. ­Заснувала блог ragu.li, де критикує несмак українських політиків і зірок. Ведуча онлайн-проекту ”Школа корупції”. Організувала проект ”Читанка”: відсканувала й виклала у відкритий доступ майже 2,5 тисячі виданих до 1991 року дитячих українських книжок. Любить дивитися кіно й проводити час із друзями. Улюблена книжка – ”Вінні Пух” Алана Мілна. Живе в Києві. Незаміжня
Тетяна МИКИТЕНКО, 36 років, журналіст, блогер. Народилася у Києві 28 серпня 1981-го. Батько – журналіст і письменник, мати – викладач англійської мови. Закінчила відділення сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вивчала турецьку мову. Заочно отримала освіту юриста в Академії Міністерства внутрішніх справ. Працювала в комерційному департаменті телекомунікаційної компанії ”Голден Телеком”. З 2009 року – політичний оглядач англійської редакції Всесвітньої служби радіомовлення України. ­Заснувала блог ragu.li, де критикує несмак українських політиків і зірок. Ведуча онлайн-проекту ”Школа корупції”. Організувала проект ”Читанка”: відсканувала й виклала у відкритий доступ майже 2,5 тисячі виданих до 1991 року дитячих українських книжок. Любить дивитися кіно й проводити час із друзями. Улюблена книжка – ”Вінні Пух” Алана Мілна. Живе в Києві. Незаміжня

Яка була тема?

– Дітей, яких використовують на конкурсах краси. Проходили змагання "Міс Барбі" і "Містер Кен". Із дітей роблять щось штучне і вважають, що так формують їхні особистості. Шкода і дорослих. Не розуміють: забирати у дітей природність і робити з дівчаток – тьоть, а з тьоть – дівчаток, коли 50-річні жінки ходять у міні і з кучерями, – це чистий трагізм.

Паралельно побачила іншу реальність. На фестивалі документального кіно Docudays дивилася фільм "Віддалений гавкіт собаки". Про те, як живуть діти в зоні конфлікту. Під постійними обстрілами, в задушливих вологих підвалах. З другого боку – розцяцьковані діти-ляльки. Одночасно це не вкладається в голові.

Не набридає переглядати майже всі культурні заходи?

– Подобається, бо це викликає регіт або інші сильні емоції. Мене називають критикесою. В уявленні більшості я – гіперкритична зла дівчина, яка все ненавидить і порпається в лайні. Насправді мені цього не дуже хочеться. Але треба критикувати, щоб цього не було.

Інколи мене звинувачують, що просуваю когось за гроші. Бо чорний піар – теж піар. Якийсь час часто сміялась із співачки Камалії. Мені писали: "Рагу.Лі" – це проект Камалії, просуває себе на ньому.

Що таке рагулізм?

– Агресивний несмак. Проявляється у стилі одягу, спілкуванні, побуті, вибудовуванні кар'єри, створенні інтер'єру вдома, взаємодії з людьми. Рагулізм побачила у фільмі "Легенда Карпат" (пригодницька картина про Олексу Довбуша та визвольний рух опришків зі співаками Валерієм Харчишиним і Марією Яремчук у головних ролях. – Країна).

Чому?

– У картині є лише один позитивний момент – зйомки краєвидів Карпат. Решта жахливе і неприродне: від сценарію до акторської гри.

Є фільм "Кімната". Його у 1990-х зняв якийсь невідомий персонаж. Має неприродні діалоги, нагадує пародію на пародію. Стрічка стала популярною у вузьких колах. Це – треш, з якого можна реготати. "Легенда Карпат" – українська "Кімната". Естетика гей-порно початку 1990-х, коли кілька героїв максимально неприродно розігрують мізансцену як прелюдію до сексу. "Легенда Карпат" – це візуальне, культурне, інтелектуальне жахіття.

Чекала, коли зал почне реготати. Бо ми з друзями не витримали хвилині на п'ятій. Але зал не піддався на провокацію. Люди не дозволяють собі проявляти негативну реакцію.

У нас нема свободи висловлення емоцій. Соціум очікує, що ми або хороші, або ніякі. Коли нам щось не подобається, вирішуємо бути ніякими. Як у казці: всі мовчали, але знали, що король голий. Андерсен написав це задовго до "рагулів".

В усіх людях присутнє рагульство?

– Я наважилася створити такий блог і бути суддею. Розумію, що ображаю багатьох. Але не можу мовчати. ­Зараз вийду на вулицю і сходу побачу 25 речей, що дратують: реклами, які псують фасади будинків, вивіски журналу "Завидная невеста". Дратує чоловік, який розвісив своє табло по всьому Києву і обіцяє боротися з корупцією. Ясно, що не буде. Дратують собачі випорожнення на ­вулицях. Одна з ознак рагульства – безвідповідальність. Типовий рагуль нікому нічого не винен. Усі винні йому. Він вважає: я плачу податки – прибирайте лайно моїх собак.

Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський відпочиває в Об'єднаних Арабських Еміратах, президент Петро Порошенко – на Мальдівах, генпрокурор Юрій Луценко – на Сейшелах. Мають на це моральне право?

– Ці люди втратили зв'язок із реальністю, перебувають у своєму вимірі. Якби були просто бізнесменами, мали б таке право. А державні особи мусять бути моральним прикладом. Якщо береш на себе місію, повинен заради неї йти на жертви. Вести такий спосіб життя, що не дратуватиме людей.

Луценко каже: "Я віддав половину річної зарплати на благодійність. За другу половину оплатив відпочинок". А на що живеш? На гроші дружини. А дружина каже: "Віддаю на благодійність усі гроші". Не розуміють, що брехня очевидна.

Народного депутата Надію Савченко звинувачують у підготовці до терористичного акту. Про що це свідчить?

– Надія стала героїнею, під чари якої потрапили 95 відсотків українців. За ґратами в Росії тикала факи Путіну. Повернулась і, замість героя, почала демонструвати гопника. Під час промови Порошенка, який каже: "Ми повернули Надію, повернемо і Крим", вона кривляється. А потім почалась проросійська риторика із серії: "Як ви могли віддати Крим без жодного пострілу? Чого ведете війну проти мирного народу Донбасу?"

Зараз Надія навчилася слідкувати за собою й говорити.

Після трагедії в Кемерові українці розділилися. Одні співчувають, інші нагадують, скільки наших дітей осиротіли через агресію РФ.

– Ми відчуваємо сильну емпатію до російських дітей, бо в нас досі живе стереотип про один народ. Якщо нам скажуть, що у Фінляндії згоріли діти, це такої реакції не викличе.

До сирійських дітей емпатія є.

– Не так масово. Більшість прогортує такі новини.

Трагедія вивела росіян на вулиці. Батько загиблих дітей звинуватив Путіна, але за кілька днів відмовився від своїх слів. Росіяни ведуть подвійне життя?

– З приводу того батька я дозволила сарказм: "Скорбота триває три дні". Бо за три дні він перейшов до полярно інших поглядів. Не уявляю, як за три дні по загибелі своєї родини можна заявляти: "Не дадим майданутым раскачать Майдан".

Якось сперечалися з одним росіянином: "Вы незалежные и свидомые?" – "А це погані риси?" Він завис. Часто росіяни кажуть зневажливо: "Ах ты, интеллигент вшивый". Для них бути інтелігентом – "вшиво". Або: "Ты что, умный?" Хіба соромно бути розумним? Їхнє суспільство приймає ці маніпуляції і починає жити за псевдоправилами.

Після отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії 30 країн вислали московських дипломатів. Україна – також. Чому не зробили цього раніше?

– В умовах посилення конфлікту боїмося спричинити ще більше загострення будь-яким кроком. Коли на тебе біжить скажений пес, ти не знаєш як діяти: втікати, завмерти, кинути палицю? А раптом палиця розлютить його ще більше?

Ви – прихильниця українізації?

– Всебічну українізацію треба проводити так, щоб людям хотілося бути до неї дотичними. Треба робити українські проекти, які спричинятимуть позитивні емоції і захоплюватимуть. Наприклад, конкурси на знання мови з грошовою винагородою.

Щороку проводять конкурс найкрасивіших журналу Viva. Цьогоріч перемогли Олег Винник і Ольга Полякова. У чому причина такої популярності Винника, частого персонажа ваших блогів?

– Жінки масово люблять його не з хорошого життя. Вони змушені важко працювати, їх зраджують і не цінують, чоловіки пиячать. А тут на сцену виходить блакитноокий принц, який чи не кожній говорить: "Я тебе поцілую". Якби мені так сказав якийсь чоловік, я б закрилася. Бо це – хамство й безцеремонне посягання на мою територію. Але жінки, яким бракує уваги, сприймають це як симпатію.

Варто відмовлятися від святкування 8 березня?

– На цей день припадає пік проявів рагульства. Починаючи від подорожчання квітів і до того, що чоловіки купують жінкам пилососи. Це – політичний піар посадовців, які вітають жінок лише за те, що в них є відповідні статеві органи.

У нас це свято вульгаризували максимально. Жінки просто хотіли відвоювати собі такі ж права, як і чоловіки: на освіту, участь у виборах, змогу будувати кар'єру, бігати марафони. У нас розумними вважають лише чоловіків. Якщо жінка досягла чогось – значить, завдяки своїм органам. У жінці постійно сумніваються.

Незаміжні досі потерпають від суспільного осуду?

– Жінку продовжують сприймати як предмет, який прикрасить будь-що. Трактор просто так не продати – треба в рекламі посадити на нього голу дівчину.

Вас розігрували на 1 квітня?

– Ніколи не розуміла розіграшів у цей день. Але один був вдалий. Я розіграла маму. Підписала в її телефоні свій номер – "Юлія Тимо­шенко". Зателефонувала їй, але вона не почула дзвінка. Побачила пропущений, коли разом сиділи. Почалася паніка: "Таню, чому вона мені телефонувала? Що робити? Я їй не буду передзвонювати. Передзвони ти". Навіть не подумала, звідки той номер з'явився в її телефоні.

Зараз ви читаєте новину «Трактор просто так не продати – треба в рекламі посадити на нього голу дівчину». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 13314
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода