"Мольфа здатна оберігати, зцілювати"

6

Кольори мають значення: червоний – життя, чорний – захист, зелений – відродження

 

Як давно ви почали створювати авторські прикраси?

– Повернулася з Німеччини, де перебувала з початку повномасштабного вторгнення, в березні 2023 року. На роботі адаптувалася. Захотілося придбати намисто у традиційному українському стилі. Чомусь чорне. Де й коли його носити, значення не мало. Мені його просто не вистачало. У липні була у Львові. Там навідалася до "Вернісажу" – легендарного сувенірного ринку просто неба. Очі розбігалися. Сподобалися вироби з вулканіту. Пішла з порожніми руками, але з ідеєю ді­знатися про цей камінь. Порилася в інтернеті й побачила, що ці камінчики можна купити як заготовку для прикрас. Це стало початком. Зробила одне намисто, захотіла трохи інше, потім побачила гарну намистинку – треба і її прилаштувати. А ще виготовляти необхідно технічно правильно, щоб не порвалося, не кололо. Почала дивитися майстеркласи. Купила інструмент. Зупинитися не змогла.

Чому саме такий вид мистецтва вас захопив?

– Бо воно поєднує в собі і матерію, і сенс. Кожен камінь, його фактура, форма – це спосіб передати емоцію, настрій. Я обрала прикраси як форму самовираження, бо вони близькі до жіночої природи – ніжні, глибокі, сильні й багатогранні водночас. Мені важливо, щоб мої роботи не лише прикрашали, а й надихали. Щоб у кожному виробі відчувалися тепло рук, українська душа і краса.

 

Назва вашого бренду MOLFA. Це якось пов'язано з мольфарством?

– Спочатку хотіла назвати "Громовиця", адже маю відповідне прізвище. Почала шукати якусь міфологічну історію. Виявилося, що громовиця – це мольфа, зачарований предмет мольфара, який він наділяє магією. Мольфа здатна оберігати, зцілювати або навіть атакувати ворога. І цим предметом може бути будь-яка річ у побуті, зокрема створена власноруч. Мені це відгукнулося. Впевнена, що не речі впливають на нас, а ми самі можемо одухотворяти будь-що. Ось беру камінці, які символізують різні стихії, вкладаю в них свій труд, який був благословенний натхненням, а потім людина, яка інтуїтивно обрала цю прикрасу, довершує її своєю енергетикою, любов'ю і вірою. І тільки тоді виникає магія. Завжди супроводжую кожну зустріч нової власниці з намистом словами: "Чаруйте, будьте сильні!"

Розкажіть про свої улюблені прикраси.

– Я їх усі люблю і навіть пам'ятаю замовниць. Мої клієнтки – щирі. Отримую таке піднесення від спілкування і вдячна за те, що довіряють.

 

Не випускаю "в люди" навіть тоненького чокера, якщо щось не подобається. Натомість є і знакові для мене вироби. Перше, яке опублікувала в інстаграмі, назвала "Заспівали скрипки у моїй душі". Тоді мене захопила творчість гурту "Пиріг і Батіг". Це намисто зробила з вулканічної лави, кераміки та мохового агату. Воно одразу стало популярним. Його навіть тепер замовляють у повторі.

Одне намисто створила для українки, яка брала участь у конкурсі краси у США, а потім як елемент костюма повезла на Burning Man (щорічна подія незалежного мистецтва, що відбувається у США. – Країна). Ідеєю було поєднати в образі магію Мавки, легкість, прозорість, красу природи із силою войовничої Маґури. Інше замовлення неочікувано отримала в моєму театрі. Помічник режисера прем'єрної вистави запропонувала створити прикраси для ромки – персонажу постановки. Потрібно було самостійно виготовити всі елементи намиста. Цікава й нестандартна робота.

Ще один виріб, який має для мене глибокий сенс, – намисто "Світанок". Ми знаємо, що найтемніша ніч саме перед світанком. Я намагалася передати цей зміст у прикрасі.

Значущу ідею закладено в основу намиста "Фенікс". Це про Україну і про нас. Усі ми нині прагнемо відродження.

 

Як добираєте кольори та композицію? Це інтуїція чи дослідження?

– Переважно покладаюся на відчуття, кожна прикраса повинна бути не тільки гарною, вона має говорити. Кольори часто мають значення, червоний – життя, чорний – захист, зелений – відродження. Мої композиції – це як форма культурного спротиву. Коли жінка надіває намисто, вона не просто прикрашає себе – вона заявляє про свою приналежність, силу і сміливість. У моїх браслетах і коралях – дух предків, енергія землі.

Скільки фінансово вклали в цей вид діяльності? Адже натуральні матеріали коштують недешево.

– Почала купувати фурнітуру, різні камінчики. Це стало ніби залежністю. Врешті-решт половина зарплати почала перетворюватися на матеріали для майбутніх намист. Скільки я витратила, не пам'ятаю, але сума немала. Дякую моєму чоловікові, який поставився серйозно до хобі. Йому сподобалися мої роботи. А донька наполягла на створенні сторінки в інста­грамі. Наважилася на це після благодійного ярмарку в театрі, де купили мої намиста. Це стало переломом у житті.

 

У вас є майстерня, команда? Як узагалі відбувається процес?

– Працюю виключно вдома – є робоче місце, де під рукою матеріали, інструменти. Робочий процес супроводжує аудіокнига, хоча раніше це була музика. Працюю як із натуральним камінням, так і з керамікою, склом, деревом. Моя команда – це донька Софія – рушій бренду, контент-менеджер, таргетолог, іноді фотограф, найголовніший поціновувач і критик. Відчуваю неймовірну підтримку з її боку в усіх задумах.

Готова приділяти своїй діяльності ще більше часу, вкладати більші ресурси. Нині це основна робота, яка мене надихає, підіймає самооцінку, повертає до себе. Ніколи не могла подумати, що саме в найскладніший час, у період війни, я зможу створювати красу. Хочу, щоб українки мали бажання і могли себе прикрашати попри все. Нині так багато майстрів, які відроджують давні традиції в одязі, прикрасах, виробах для побуту та декору приміщень. На всі смаки. Це так красиво, потужно. Це наш спадок, базуючись на якому, ми рухаємося вперед.

 

Яка філософія та місія вашого бренду?

– Зберігати та передавати українську культуру через сучасні прикраси. Кожна річ – це місток між глибокими коренями нашої землі та сучасною жінкою, яка шукає справжнє. Прагну, щоб мої прикраси не просто доповнювали образ, а говорили про силу і свободу нашої нації. Для мене не має значення, який статус має пані, яка стає власницею намиста. Важливо, щоб вона свідомо була провідником української культурної традиції, щоб вона надихала й надихалась. Якщо їй у пригоді "Мольфа" – це вища мета, якої я досягаю.

Що порадили б тим, хто тільки починає свій творчий шлях?

– Розумійте сенси, не копіюйте сліпо. Українська традиція – надзвичайно глибока, сильна й мудра. Вона не лише про красу – вона про сутність.

×